А ви пан чи товариш?

Зі здобуттям Україною незалежности повертаються до нас і рідні обряди та звичаї, а разом із ними – і власне українські слова, зокрема, й у формі звертань. Звичне в радянські часи звертання «товаришу» розкрило своє значення: […]

Роси збирали для лікування очей – які прикмети несе кожен липневий день

Кожен липневий, як і будь-який инший, день несе в собі багато інформації, не завше відомої нам, позаяк іде із сивої давнини, до того ж не раз забороненої або спотвореної нашими окупантами у різні часи. Читаймо, […]

Коли соловій ячмінним колосом давився: що віщає нам кожен червневий день

Кожен червневий, як і будь-який инший, день може повідати багато нового, хоча й давнього. Читаймо, пізнаваймо, доповнюймо! Перший літній місяць (у році – шостий, а в давнину – четвертий) подарував українцям ДЕРЖАВНІ та ПРОФЕСІЙНІ СВЯТА […]

Хто ж нам дав абетку, письмо й культуру?

24 травня — День слов’янської писемности і культури. Але чому його пов’язують із чужинцями?! Можна подумати, що якби не чорноризники Кирило і Методій, то ми й не мали б ані писемности, ані літератури, ані культури […]

Українська письменниця Любов Сердунич видала книжку про походження назв місяців

Збірка української письменниці, етнографині Любові Сердунич «Таємниці двохсот місяців» об’єднує в собі пізнавальні есе про місяці, зокрема тлумачення їхніх назв (сучасних і давніх, напівзабутих, синонімічних, діалектних) та їх походження, прогноз погоди на щодень, свята, тематична […]

Губи засвербіли — до поцілунків: прикмети на Великдень, пов’язані із благополуччям в оселі й родині

Одні з нас уже відсвяткували Великдень (хто сповідує рідний світогляд), инші ще мають святкувати. Тому й ця добірка великодніх прикмет поєднує різне: і рідне, і чуже, нав’язане, але вже звичне… Ось ці прикмети — їх […]

Полюби себе сама: чи бережуть себе українські берегині

Жінка, мати, дружина… Від її здоров’я і настрою залежить здоров’я і самопочуття кожного члена родини або й роду, а загалом – здоров’я нації. Одначе… Щодня перед нами обличчя сумні, зі втомленими очима, опущеними або суворими […]

Товаришами називали один одного юнаки, які гнали скот у татарську орду: то кого ж називати паном?

Зі здобуттям Україною незалежности повертаються до нас і рідні обряди та звичаї, а разом із ними – й власне українські слова, зокрема й у формі звертань. Звичне в радянські часи звертання «товаришу» розкрило своє значення: […]

Ревун, зарев, сівень, покрійник: чому перший місяць осені має ще й такі назви

  Ця красива рослинка з рожевими, лілово-рожевими, білими або світло-фіолетовими квіточками, сприяла народженню його назви. А чому? А тому, що квітне найбільше саме в його пору: на початку осени. Тож своєю назвою він зобов’язаний йому, […]

Маю що сказати, але нікому не цікаво слухати: всеукраїнський конкурс української мови – про мінуси заради плюсів (Фото)

Із 22 по 25 серпня 2019 року в Одесі, Південній Пальмірі України, відбувся всеукраїнський конкурс «Українська мова – мова єднання». Проведено його під егідою Національної спілки журналістів України, Одеської обласної організації НСЖУ, Причорноморської академії мовних […]

Великдень чи Паска: як українці відзначали це свято донедавна

Велúкдень – свято перемоги світла над темрявою. Великий День має таку назву, бо день більший за ніч, себто це слово вжито у прямому значенні. Великдень наші пращури святкували в неділю після весняного рівнодення. «Пасха» («песах») […]

День Валентина: як виник, чому в Україні його, а не свято Богині Лелі, вважають святом закоханих

Цією публікацією хочу порушити питання про походження так званого Дня закоханих. Чи є щось у Дні Валентина українського?! І чи треба нам його відзначати? Чи, може, маємо свій, український, День закоханих? Тож спочатку трохи історії! Адже не […]