Як ми реагуємо на все, що відбувається навколо, залежить лише від нас, вважає психолог

емоции“Емоції – шлях до розуміння і прийняття” – нова серія статей психолога Наталії Гаєвської. Сьогодні ІА «7 Днів-Україна» пропонує першу частину розповіді.

– На власному досвіді знаю, наскільки важливим є вміти давати собі раду з власними і чужими емоціями та почуттями, оскільки я неодноразово ставала заручником власних переживань і пристрастей, – визнає жінка. – Ґрунтуючись на власному досвіді, спробую дати поради всім…

МИСТЕЦТВО РОЗУМІТИ ВЛАСНІ ЕМОЦІЇ ТА ПОЧУТТЯ (коротенький словник наших переживань)

Поговорімо про розуміння, тобто усвідомлення, того, що з нами відбувається, коли ми переживаємо ті чи інші емоції.

Важливим кроком є усвідомлення ДЛЯ ЧОГО ми створюємо в своєму житті ті чи інші емоції. Так, самі! Може, багато хто зі мною не погодиться, скаже, як багато є навколо різних ситуацій і людей, що безпосередньо впливають на мене і відповідно на мій емоційний стан, викликаючи певні переживання. Звісно, так. Але як РЕАГУВАТИ на ту чи іншу ситуацію, залежить лише від нас.

Читайте також. 7 головних подій у Тернополі – звернення ветеранів до “Беркуту” і суцільна політика

Наприклад, хтось без поваги висловився у ваш бік. Завжди є вибір, як прореагувати – агресивно відповісти, захищаючи свою територію і нікому не даючи права порушувати власні кордони, чи просто не звернути увагу на інцидент, бо нікому і нічого доводити не потрібно. Але чи завжди ми цей вибір усвідомлюємо? Чи як заведені шаблонно (типово для нас) реагуємо на ситуацію, не розбираючись у наслідках?

Отже, наступний крок – ПОБАЧИТИ ЦІЛЬ, заради якої, те чи інше почуття виникло, і ПОБАЧИТИ, ЯКИМ ЧИНОМ ВИ ЙОГО ПІДТРИМУЄТЕ, «РОЗІГРІВАЄТЕ», щоб отримати бажаний результат. Пригадуєте, я часто користувалася терміном «прихована вигода», то це – саме про неї . Для чого це потрібно? Побачивши, яку ціль ви дійсно переслідуєте, переживаючи те чи інше неприємне почуття, ви завжди зможете ВИБРАТИ – чи продовжувати гніватися, наприклад, тривожитися і ображатися, чи конструктивно вирішити ситуацію і отримати тим самим більш комфортний душевний стан.

Читайте також. Для захисту тернополян створили Штаб громадської безпеки

Б. Рідлер в своїй книжці «Розуміння себе та інших» (є в Інтернеті) пропонує для усвідомлення власних почуттів і їхнього істинного значення, перш за все, взяти на себе відповідальність за свої емоційні реакції. Далі він пропонує подивитися на результати, яких ми досягнули своєю поведінкою (переживанням і вираженням тих чи інших почуттів) «так, ніби» це і були результати, яких би ви хотіли – навіть, якщо ви усвідомлюєте, що ваші початкові наміри були відмінними.

Він називає наші почуття «паромом», який ми створюємо, щоб рухатись в тому напрямку, куди ми маємо намір рухатись. І напрямок цей створюють наші підсвідомі наміри – наші неусвідомлені цілі, які співпадають швидше з нашим звичним стилем реагування (стилем життя), ніж зі здоровим глуздом. Отже, які ж наші ПІДСВІДОМІ НАМІРИ, коли ми використовуємо (переживаємо і підтримуємо) те чи інше почуття? Хочу запропонувати вам короткий «словничок» істинних цілей деяких емоцій.

ПРОВИНА - почуття, яке ми відчуваємо після порушення наших добрих намірів, для того, щоб допомогти нам повірити, що в нас дійсно були хороші наміри. Зауважте, що ми рідко відчуваємо почуття провини вчасно, щоб стримати себе від завдання шкоди іншим! Ми переважно відчуваємо провину, коли справу вже зроблено. Смішно, що ми судимо інших за їхніми діями, а себе - лише за нашими намірами: «Я ж нічого не хотів поганого, так сталося…» або «Я таки винен у тому, що ти страждаєш через мої слова, я не хотів тебе образити». Це дозволяє нам вести себе погано, не обтяжуючи своєї совісті.

Часом ми навіть інших намагаємося переконати в нашій невинності, висловлюючи, яку провину ми відчуваємо. Вибачення створюють ілюзію, що щось зроблено для виправлення помилки, хоча реальні дії так і не були здійсненими.

Читайте також. “Ми ворогів не били так, як вони це зараз роблять зі своїм народом” – екс-беркутівець (Відео)

ТРИВОГА - надлишкові роздуми чи ускладнення ситуації замість здійснення відповідних дій.
Ми піддаємося тривозі для того, щоб не робити те, до чого ще не є готовими. Після нетривалої стурбованості (тривожності) ми самі розхолоджуємо себе «чого тривожитися, он в інших - ще гірше справи йдуть» і витрачаємо нашу енергію марно. Це спосіб отримати виправдання небажанню здійснювати ті дії, яких вимагає ситуація.

Часом ми тривожимося, щоб отримати привілеї або виправдати власні ворожі дії. Якщо ми дозволяємо комусь іншому змушувати нас переживати тривогу, тоді ми можемо вважати цілком виправданими наші спроби контролювати їх: «Де ти був? Я так хвилювалася за тебе! Тому я не дозволю тобі завтра йти в той нічний клуб!».

Читайте також. Хочете зареєструвати дитину? Готуйте пакет документів, нагадують у Тернополі

РЕВНОЩІ - почуття, яке ми переживаємо для того, щоб контролювати інших, привертати їхню увагу, ображати їх чи відволікати для того, щоб вони не помітили наших недоліків.

1. РЕВНОЩІ з метою КОНТРОЛЮ: демонструючи партнеру свої ревнощі, ми вимагаємо, щоб він не робив більше дій, які нас турбують і які нам не подобаються. При цьому ми приховуємо за ревнощами невпевненість у собі і стурбованість (див. вище), що хтось інший виявиться кращим за нас.

2. РЕВНОЩІ з метою ЗАВОЮВАТИ УВАГУ: виказуючи свої ревнощі, ми досягаємо того, що під час цих безплідних обговорювань уся увага партнера прикута до нас і лише до нас. Він, бідний, не може звернути увагу на когось іще.

3. РЕВНОЩІ з метою ЗВЕСТИ РАХУНКИ: ми використовуємо ревнощі для того, щоб виправдати образу чи заданий біль своєму партнеру. Ми можемо пригадати його старі зв’язки чи знайти новий об'єкт для ревнощів, але це лише маскує наше невміння отримати від партнера те, чого ми дійсно хочемо, і бажання поквитатися за це. Трохи садистично, ви не вважаєте?

4. РЕВНОЩІ з метою ПРИХОВАТИ СВОЇ НЕДОЛІКИ: коли ми накидаємося на партнера із докорами і підозрами, аби він, будучи зайнятий самообороною, не звернув уваги на здійсненні нами вчинки.

НЕПРИЯЗНЬ - думки на яких ми зосереджуємося, щоб допомогти собі уявити, що хтось інший мав би вчинити якусь дію, яка з нашої точки зору є правильною. Ми переважно генеруємо це почуття, коли життя вимагає від нас чогось, що є несумісним з нашим життєвим стилем. Наприклад, ми підігріваємо нашу неприязнь до людини, яка створила нам неприємну ситуацію, коли боїмося чи не наважуємося здійснити дію, необхідну для вирішення цієї ситуації.
Продовжимо нашу розмову найближчим часом…

Довідково. Попередні публікації психолога на сайті «7 Днів-Україна»:

Психолог Наталія Гаєвська – про розкіш просто любити власних дітей

Українці з покоління в покоління передають душевні травми – психолог

У 60-ті в Україні виросло ціле покоління занедбаних дітей, – психолог

Проблеми в Україні створюють “баби з яйцями”, – психолог

Євромайдан треба оцінювати реально і аналізувати системно, тоді не буде зневіри, – психолог

Нині головна рушійна сила в Україні – люди покоління “дядька Федора” із мультика, – психолог

Українці, яким 35-45, переконані, що вони – найгірші у світі батьки, каже психолог