“Як буде справжня Україна, то кіно про холодноярців і Марусю знімуть”, – Василь Шкляр (Відео)

PA220002-nВасиль Шкляр – автор більш як десятка творів, серед яких найбільшої популярності набули романи “Чорний ворон” і “Ключ”.

Втім, цей харизматичний чоловік є не просто письменником, а людиною, яка передбачила чимало подій в Україні. До його думки прислухаються як політики, так і звичайні українці. І на те є серйозні причини.

Читайте також. “Як не крути, а це – соборний роман про кохання”, – Василь Шкляр про свою “Марусю” (Відео)

Нагадаємо, у 2011 році Василь Шкляр став лауреатом Шевченківської премії, але відмовився отримувати нагороду, допоки Міністром освіти лишався українофоб Дмитро Табачник.

Цей крок письменника лише збільшив повагу до нього. Втім, друкувати свої книги, особливо за кордоном, знімати стрічки за книжками-бестселерами Василю Шкляру і нині легше не стало. Про це і не тільки йшлося під час нещодавньої зустрічі з автором у Тернополі.

У Тернопіль Василь Шкляр приїхав на запрошення тоді ще кандидата в народні депутати України на окрузі №165 від партії Українська платформа “СОБОР” Руслана Кулика. Адже письменник сам давно пов’язаний із цією політсилою. Окрім презентації нового роману (ІА «7 Днів-Україна» про це писала – прим.), тоді говорили про ставлення гостя до війни на сході, про думки щодо історичного протистояння Росії та України.

Місцеві журналісти кілька разів повертали розмову із гостем то в політичне русло, то у письменство. Так, зайшла мова і про ставлення Василя Шкляра – уродженця Черкащини – до Західної України та зокрема галичан. Письменник принагідно згадав, як умисно включив у свою “Марусю” галицький діалект.

Чималу частину розмови Василь Шкляр присвятив спогадам нашого земляка Осипа Станіміра. Адже багато в чому саме завдяки цим мемуарам офіцера УГА, який пізніше опинився за кордоном, письменник зміг відтворити події 1919 року настільки реалістично.

Болючою для гостя виявилася тема про зйомки кінофільмів за бестселерами «Чорний ворон» чи «Маруся». Василь Шкляр каже, що вже кілька разів у нього з’являлася надія на створення стрічок, але реалізації постійно щось заважає.

Автор розуміє, що така стрічка – дороге задоволення. Адже йдеться про зйомку масових батальних сцен. Тобто є багато факторів, які збільшують бюджет. Утім, вказати точну ціну майбутнього історичного фільму також складно – змінилася техніка, не потрібні кілометри плівок. Однак це точно йдеться про мільйони доларів – від 5 до 100.

До речі, інтерес до повстанської тематики у письменника з’явився тому, що всіх отаманів та й загалом повстанців називали бандитами.

– Кого не візьмеш із них, а вони – вчителі, просвітяни, агрономи, – розповідає Василь Шкляр. – Брати Чучупаки із Холодного Яру, їх п’ятеро було. Усі – вчителі. Усі Соколовські із «Марусі» – також учителі. Як же ж так сталося, що у бандити пішла інтелігенція? Це дійсно була еліта. І всі вони стали до боротьби…

Більше того, автор постійно має проблеми із виданням своїх книг за кордоном. Так, варто було з’явитися його «Чорному ворону» у перекладі в одній із балканських держав, як полилися потоки жорсткої критики. Мовляв, книга – антисемітська та інше. Натомість нині перекладач роману із Голландії повідомив, що видавництво вже не хоче друкувати книгу. Пояснення – те саме. Але є надії, що роман таки вийде у світ у Західній Європі, попри всі перепони.

– Знаєте, як буде справжня Україна, – каже письменник, – то і кіно про холодноярців і Марусю знімуть…

Софія Левицька