“Я буваю нестримно холодною, а можу розтопити лід лише поглядом, без додавання вогню й температури” – нарис думок

Фото автора
Фото автора

Я буваю нестримно холодною, а можу розтопити лід лише поглядом, без додавання вогню й температури.  Джерело
Я буваю чуттєвою й доброю, навіть не задумуючись про причини мого позавчорашнього настрою.
Буває, хочу й можу. А буває, не хочу й не можу. Я собі пробачаю.
Можу мовчки видертися на вершину, тихо подякувавши на горі за витримку.
А можу на друзьки побити улюблену тарілку, звинуватившу свою нервову систему.
Хочу іноді здаватися ліпшою, але є такою як зараз, і я собі імпоную.
Радію, коли бачу очі близьких щасливими, і тоді звертаю гори.
Ненавиджу зло. Воно робить людей брудними.
Тішуся з правди, бо вона загартовує.
Маю досвід, тож використовую зброю в правильному руслі.
Люблю йти по дорозі з тими, хто думає, як я.
Змінююся, бо погода мінлива.
Дякую кожному, хто мене бачить по-особливому, любить й цінує.
Сьогодні я просто Є.
Сьогодні я така, а не інша.
А завтра? хто його зна? Завтра буде наступного дня.