Володимир Стахів розповів чи вистачить на Тернопільщині зерна до нового врожаю

У сучасному глобалізованому світі не може бути так, щоб війна, розв’язана проти великої європейської держави, не вплинула на загальні світові розклади. За словами заступника міністра агропромислового розвитку Тараса Висоцького, українські аграрії зазвичай «годували» в світі до 400 мільйонів людей. Як тепер? Чи не доведеться нам самим просити допомоги? Чи є в нас, зокрема в області продовольча безпека, про яку так багато говорили раніше? З цими запитаннями звернулася до директор департаменту агропромислового розвитку Тернопільської облдержадміністрації Володимира Стахіва.

— Щонайперше, наголошу: в області нині достатня кількість зерна. Нам вистачить його як мінімум на пів року, тобто до нового урожаю. Торік ми зібрали рекордний урожай зернових — понад три мільйони тонн, тільки пшениці — більше як мільйон тонн. А потреба зерна в асортименті для області на рік — 140 тисяч тонн. Є чітко визначені норми споживання, наприклад, потреба в хлібо-булочних виробах для людини — 104 кілограми на рік, гречки, за якою в нас чималий попит — 2,4 кілограма на рік.

Аграрії під урожай поточного року посіяли 206,5 тисячі гектарів озимини на зернові. Це — без ріпаку. Плюс матимемо врожай ярої пшениці, ячменю… З Австрії до нас іде гуманітарна допомога — насіння овочевих. Ми пропонуємо його аграріям безкоштовно. Вже є ті, які зголошуються розширити площі під овочеві культури.

— Було багато розмов про те, що аграрії цьогоріч вивезли закордон чи не все зерно.

— Як і кожного року, почали продавати, але не активно Адже початок найбільших продажів і хорошої ціни — початок лютого. А 24 лютого вже йшла війна… Тепер аграрії експортують зерно кукурудзи, сої, яке приносить у державу валюту. Також дозволений експорт олії — її є в достатній кількості в державі. Тож, ситуація із продуктами в області стабільна. Головне — забезпечити армію, перемогти ворога.

— На початку бойових дій з полиць магазинів буквально за кілька днів «змели» чимало продукції…

— Паніка — найгірше, що може бути в цій ситуації. Я був шокований, в перші дні, порожніми полицями в магазинах, в Україні є достатні запаси продовольства. Але, коли працюється на два фронти — в першу чергу забезпечити продовольством військових, потім — прилавки супермаркетів, це досить важко. Тому, щоб не було ажіотажу, щоб наситити ринок продукцією, ми по суботах на двох локаціях у Тернополі організовуємо ярмарки. Це — масиви Дружба і Східний, на вулиці Лесі Українки. Минулої суботи аграрії забезпечили широкий асортимент продукції, люди все скупили. Наступної суботи знову вивеземо. Тобто, проблем із продовольством немає — крупи, борошно, яйця, м’ясо в господарствах є, а отже буде й у магазинах, на ярмарках.

— Це борошно, крупи — з торішнього врожаю. Якою буде посівна цього року? Адже, до прикладу, пальне нині потрібне армії, а країна його імпортує.

— Це питання держава вирішує. На початок посівної в аграріїв є пальне — вони купували його за ціною в межах 50 гривень за літру, бо страхувалися. Ви, мабуть, знаєте, що є постанова Кабміну, відповідно до якої зменшено ціну на пальне. На березень, квітень і навіть на травень зроблено замовлення, визначено дві компанії — постачальники, які уклали контракти в Європі і привозять до нас пальне. Тепер допродують «старе» пальне, а вартість «нового» дизельного в межах 37, гривні за літру. Щодо насіння, то воно було заготовлено раніше. Мінеральні добрива є на складах, тож хто не купив — має можливість придбати. Є на початок і засоби захисту рослин. Це, як і техніка для посівної — критичний імпорт, який уряд дозволив купувати за валюту закордоном. Отже, і з цим значних проблем не повинно виникнути.

Посівна площа порівняно з минулим роком зміниться?

— Думаю, що площа ні. Але структура посівів буде змінена в бік збільшення посіву продовольчих культур. Адже ціни на зернові у світі у зв’язку з війною дуже виросли. Вся посівна площа в нас, а це і населення, і сільськогосподарські підприємства — понад 800 тисяч гектарів. На 19 березня понад 300 гектарів ярої пшениці вже посіяли.

— Для малих і середніх виробників уряд обіцяв безвідсотковий кредит до 50 мільйонів гривень на шість місяців. Що це за виробники і чи зможуть наші аграрії узяти такий кредит?

— Це мають бути агровиробники з обігом коштів до 20 мільйонів євро на рік, які мають до десяти тисяч гектарів в обробітку. Визначено чотири банки, через які можна взяти такий кредит. 17 аграріїв уже подали заявки. Це небагато — в нас є набагато більше підприємств, що підпадають під згадані критерії. Але, щоб отримати кредит, потрібно мати заставу під нього. У 2008-му, коли програма відшкодування відсоткової ставки почала працювати, аграрії давали в заставу свою техніку, зерно, навіть свої помешкання… На сьогодні аграрії мають основні засоби, щоб зробити заставу.

— Який настрій у людей, які нині «воюють» у нас на продовольчому фронті?

— Хотів би подякувати аграріям, адже вони працюють на три фронти. Чимало техніки направили для армії, на сході воюють люди з господарств, величезну кількість коштів і продукції віддали як гуманітарну допомогу. Є господарства, які для армії перерахували три мільйони гривень, виділили в межах 50-60 тонн зерна, щоб зробити крупи й відправити на схід. Мають величезні витрати на посівну… Додайте до цього забезпечення харчуванням переселенців, які зупинилися в селах, де працюють сільгоспвиробники.

Треба дати належне нашим аграріям — ніхто з них не рахує нині витрачених грошей для країни, армії, для наших співгромадян. Для всіх нас сьогодні важливий кінцевий результат — перемога. Якщо аграрії успішно проведуть посівну, зберуть урожай, то це також буде їхня і всіх нас перемога.

Тіна Влад.