Відома поетка з Тернопільщини зібрала унікальну колекцію давніх українських хусток (Фото)

Ганна Костів-Гуска-українська лікарка, поетка, перекладачка, громадсько-політична діячка, членкиня Національної Спілки письменників України з 1982 року.

фото: Фейсбук Ганни Костів-Гуски
фото: Фейсбук Ганни Костів-Гуски

Народилася вона у селі Бабинцях, що на Борщівщині.

Ганна Михайлівна дуже любить своє село, квіти, город, рідну річку Нічлаву і колекціонує старожитності.

У День української хустки багато жінок поділилися у соцмережах світлинами у цьоому красивому головному уборі.

У скрині Ганни Костів-Гуски зберігається ціла колекція хусток, які одягала ще її мати.

“Це – хустки моєї матері. Шалянові – так вони називаються…Тонюсінька шерсть…

Скільки їм років - не знаю... Моя мама народжена в 1914 році. Вони - свідки її дівоцтва, одруження, народження моїх сестер і мене, смертей моїх маленьких сестричок, війни, колгоспної праці... Вони - свідки горя і радості в нашій хаті...Найдорожчою була хустка "з конвалією", не кожна дівчина могла її мати. Моїй мамі купили цю хустку. Довгий час хустки були сховані в скрині, бо появилися інші,сучасні, потім - так звані
" канадські", які модні і до цього часу...У скриню кидали таблетки нафталіну, перекладали хустки сухим полином, листками тютюну, щоб не поїла їх міль... Літом просушували на гарячому сонці... Дві хустки були відкладені на смерть: однією - зав'язували голову, другу- клали в труну...
Цих кілька, що в мене залишилося від мами, - пахнуть мені не горіховим листям, не сухою лавандою- а материними добрими, теплими руками...Це пам'ять", - написала Ганна Костів-Гуска.

78337413_655298765

79772609_655299585

78824074_655299441

Довідка:  Ганна Костів-Гуска нагороджена Орденом княгині Ольги. Є лауреатом літературних премій:

2001 — імені Братів Лепких — за поетичні збірки «Червоні коралі», «Голгофа», «Страстна дорога», «Зелені свята», «Зона» і книгу перекладів з білоруської «Неприручена пташка».

2003 — НСПУ «Благовіст» — за збірку віршів «Страсна дорога».

2003 — міжнародної літературної премії імені Івана Кошелівця журналу «Соборність» (Німеччина).

1996 — диплом за поезії, опубліковані італійською мовою в Мілані (Італія).

Твори поетки перекладені білоруською, киргизькою, російською, італійською мовами та есперанто.

Є авторкою поетичних збірок: Автограф вірності (1978), Нічлава (1985), Цвіте біля хати калина (1993),Зона (1996), Червоні коралі (1996), Зелені свята (1996), Неприручена пташка (переклад з Євгенії Янішиць, 1997), Голгофа (2001), Страсна дорога (2001), Цей тихий сум вечірнього вікна (2002), Жоржиновий вогонь (2004), Червоні кетяги калини. Вибране (2006).