В Ухані та Гуанчжоу людей без масок можуть заарештувати: чому не у всіх країнах носять маски

Фото ілюстративне
Фото ілюстративне

Вийдіть сьогодні на вулицю без маски у Гонконгу, Сеулі чи Токіо – і на вас напевно кидатимуть косі погляди.

Від початку спалаху коронавірусу мешканці деяких країн охоче підхопили звичай прикривати ніс і рот маскою; виходячи без маски, ви ризикуєте наразитися на загальний осуд.

Водночас у багатьох інших точках світу – від Британії та США до Австралії чи Сінгапуру – і сьогодні цілком прийнятно з’являтися на люди з неприкритим обличчям.

Чому в одних країнах носять і пропагують маски, а в інших – зневажають? Причину слід шукати не лише у настановах урядовців і медиків, а також в культурі та історії.

Чи зміниться ситуація з посиленням пандемії? Докладніше про це – ВВС

Офіційні заяви щодо масок

Від початку спалаху коронавірусу представники Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) висловлюються на цю тему абсолютно чітко. Лише дві категорії людей повинні носити маски: хворі на коронавірус (з явними симптомами) і особи, які доглядають за тими, в кого вже діагностували або підозрюють коронавірус.

Іншим людям носити маски не треба. На це є кілька причин.

По-перше, маски не дають надійного захисту. Як показують поточні дослідження, вірус поширюється крапельним шляхом і через контакт із зараженими поверхнями. Отже, маска може захистити хіба в тій ситуації, коли хвора людина підходить до вас дуже близько і чхає або кашляє вам в обличчя.

На думку фахівців, набагато ефективніше якомога частіше мити руки водою з милом.

Носіння маски створює додаткові складнощі: потрібно бути надзвичайно обережним, знімаючи її, а деяким людям вона дає безпідставне відчуття безпеки.

І все ж, в окремих азійських країнах сьогодні усі поголовно ходять у масках – це вважається способом самозахисту і виявом турботи про ближніх.

У материковому Китаї, Гонконгу, Японії, Таїланді та Тайвані вважається, що носієм вірусу може бути кожний, навіть без видимих симптомів. Тому, в дусі солідарності, ви повинні захищати інших від себе.

Подекуди носити маски закликає уряд. В окремих китайських провінціях без маски вас можуть навіть заарештувати й накласти на вас покарання.

В Індонезії та на Філіппінах – де багато хто підозрює, що офіційна статистика не відповідає реальній – більшість населення великих міст носить маски з власної ініціативи, намагаючись захистити себе.

В багатьох з цих країн люди звикли носити маски ще до коронавірусу. З них навіть зробили модний аксесуар – був час, коли вуличні ринки Гонконгу заполонили маски з популярним персонажем Hello Kitty.

Також є думка, що у війні проти вірусу не варто нехтувати жодними засобами, навіть незначними.

“Ми точно не знаємо, наскільки ефективні маски, та припускаємо, що бодай трішки ефективні, адже такий захист ми надаємо і медичним працівникам”, – каже Бенджамін Каулінг, епідеміолог Гонконзького університету.

“Якщо у місцях скупчення люди переважно носитимуть маски, гадаю, це частково пригальмує передачу інфекції; а наразі ми шукаємо навіть найменші способи на це вплинути. Кожна крихта важлива”.

Втім, загальне носіння масок потенційно може й нашкодити. Подекуди – наприклад, у Японії, Індонезії й Таїланді – маски нині в дефіциті, а Південна Корея була змушена запровадити обмеження на їхній продаж.

Є побоювання, що люди почнуть використовувати одноразові маски багато разів (що є грубим порушенням гігієни), спекулювати масками на чорному ринку чи носити маски домашнього виробництва, які часто поступаються якістю перед промисловими і можуть бути непридатними для використання.

Інша проблема – дискримінація людей, які не носять масок у громадських місцях. У згаданих країнах від них буквально сахаються й нерідко не пускають у крамниці чи установи.

У Гонконгу, деякі таблоїди опублікували на перших шпальтах фото людей європейської зовнішності, які весело проводять час у місцевих осередках нічного життя – звісно, без масок. Журналісти суворо розкритикували експатріантів і туристів, які, на їхню думку, поводяться бездумно і необачно.

Втім, дискримінація тут двобічна.

У країнах (переважно західних), де мало хто носить маски, їхні прихильники теж наражаються на презирство чи навіть напади. Справу лише погіршує те, що велика частина людей у масках – азійці за походженням.

Нарешті, цілком можливо, що країни, де носіння маски вважається загальною нормою, мають рацію. Дедалі більше експертів піддають сумнівам офіційні рекомендації ВООЗ.

Незареєстровані випадки

По-перше, постають нові докази того, що серед нас може бути багато “прихованих носіїв” – ззовні здорових людей, що мають коронавірус в організмі, але не мають або майже не мають симптомів. Схоже, таких людей більше, ніж фахівці вважали спочатку.

Приблизно у третині всіх діагностованих у Китаї випадків, носії вірусу не виявляли жодних симптомів, за даними китайського уряду, про які повідомила газета South China Morning Post.

На круїзному лайнері Diamond Princess, який стояв на карантині в японському порту Йокогама, з більш ніж 600 діагностованих випадків близько половини проходили абсолютно без симптомів.

Про подібну частку безсимптомних випадків повідомлялось і в Ісландії, де тестують більший відсоток громадян, ніж у будь-якій іншій країні світу, за заявами місцевих посадовців.

У Східній Азії люди зазвичай носять маски, коли хворіють, а також у пору цвітіння дерев, адже відкрито чхати або кашляти вважається нечемним. Спалах вірусу Sars у 2003 р., що зачепив кілька країн у цьому регіоні, також закріпив думку про важливість носіння масок, особливо у Гонконгу, де цей вірус забрав багато життів.

Отже, ці країни відрізняються від західних передусім тим, що вони вже й раніше переживали епідемії – і спогади про це досі свіжі та болісні.

Крім того, у Південно-Східній Азії, особливо у густонаселених містах, багато хто носить маски через забруднене повітря.

Але не вся Азія однакова. У Сінгапурі, де я зараз перебуваю, уряд закликає громадян не купувати маски, щоби не створювати їхній дефіцит для медичних працівників, тож більшість людей обходяться без них. Люди довіряють уряду і тому схильні прислухатися до його порад.

Маска як соціальний символ

Дехто висловлює думку, що повсюдні маски служать наочним нагадуванням про загрозу від вірусу – і таким чином можуть додатково нас стимулювати, зокрема спонукати до кращої особистої гігієни.

“Надягати маску перед виходом на вулицю – це своєрідний ритуал, як надягати уніформу. Ритуали ж допомагають людям краще пам’ятати про те, що вони символізують, і діяти відповідно. У даному разі це означає дотримуватись правил гігієни, наприклад, не торкатися обличчя, або уникати людних місць і зберігати соціальну дистанцію”, – каже Дональд Лоу, фахівець з поведінкової економіки та викладач Гонконзького університету науки й технологій.