У Русі вересень був сьомим місяцем року. Чому тепер — дев’ятий

Чому він дев’ятий, і сьомий, і перший? І чому має таку назву? Про це й инше, не менш цікаве.

Назва вересня пішла з Полісся, де в цей час цвіте верес, цінна медоносна рослина. Ця красива рослинка з рожевими, лілово-рожевими, бі-лими або світло-фіялковими квіточками, сприяла народженню його назви. Чому? А тому, що квітне найбільше саме в його пору: на початку осени. Тож своєю назвою місяць зобов’язаний йому, вересові. Отож передусім трішки – про верес, тим паче, що багато хто з нас ніколи навіть не бачив його. У цю пору ніжні медово-рожеві квіткові килими вересу милують око поліщуків, де він найбільше росте.

Цвіте верес у вересні.

Вéрес звичайний – вічнозелений розгалужений чагарничок родини вересових. Подекуди його називають вéреском, вересíнем, вересíлем, підбрусничником. А ще в народі побутують назви: вéресовець-трава, вéреск. Мова ж наша – прадавня, тому й мала час витворити для цієї рослинки так багато синонімічних назв.

Саме верес дав назву місяця в українській, білоруській та польській мовах: ве́ресень, верасень, wrzesien.

Цікаво!

• «Вераси» (білоруське «Верасы, буквально – «вереси») – популярний білоруський вокально-інструментальний гурт.

Верес (норв. røsslyng) – національна квітка Норвегії.

У Шотландії, у культурі, в якій верес посідає почесне місце, з його листочків видобувають жовтий фарбник для відомої тканини шотландки, з якої шили пледи та кілти (національне вбрання шотландців). Використовували рослину і для виробництва вересового елю (трунку): традиційного найдавнішого шотландського міцного пива, перша згадка про яке датується 2 століттям до нашої ери. Шотландію теж називають країною вересового меду, а в древній Шотландії верес був зображеним на гербі одного з кланів.

На межі між серпнем і вереснем цвітіння вересінь-трави досягає кульмінації. Проте ці квітучі кущики можна побачити аж до жовтня. Верес (вересіль) – добрий медонос. Однак вересовий мед, темний на вигляд, – терпкий і навіть гіркуватий, тому бджолярі рідко розташовують вулики біля вересових галявин.

Отож укотре прийшов вересень, 9-ий місяць року у  григоріанському календарі. Цей місяць завжди має 30 днів.

Вересень – один із тих місяців, котрі любить багато хто. Він – красивий, тихий, лагідний, барвистий, теплий, багатий, пахучий і… смачний. Повітря геть просякнуте яблуками, грушками та сливками, ожиною, динями, шипшиною, терном і грибами, жоржинами й паліпандрами (айстрами). Спіла, жовта, сонячна, яскрава садовина й городина – скрізь: достигає на ґанку, на підвіконні, сохне на осонні на дечках і мотузках, протягнутих між яблунями й на горищі. 

Був цей місяць і ревуном, і заревом, і сівнем, і бабиним літом, ще й покрійником. У стародавніх слов’ян місяць жнив називали серпнем, а місяць молотьби – вереснем (від слова «верещать» (молотити)), походять від назви землеробських робіт.

А ночі й ранки вже холодненькі! Зате грози рідшають. Будьмо готовими й до вересневих заморозків!

Вересень – початок осени у північній півкулі Землі і початок весни – у південній.

В инших слов’янських народів назви місяця – подібні: у білорусів – «вéрасєнь», у поляків – «вжéсєнь»; у перекладі з литовської мови вересень означає «місяць вересу», в латиській – «місяць цвітіння вересу». Сучасна назва вересня в нашому колодарі закріпилася відносно недавно: на поч. ХХ століття. До цього в кожному краї були свої «домашні» наклички. У давньоруській (д.-українській) мові була й «офіційна» назва: «руєн». По-народному – «ревун». Подібні терміни і дотепер зберегли серби («руян») та чехи («рієн»), щоправда, остання назва – для жовтня.

600

Одночасно з «руєном» уживали й иншу назву: «зарев». Ті й ті наклички, за твердженням мовознавців, походять од жовтого кольору (саме в цю пору починає жовтіти листя) та «руєнієм» оленів і лосів, які влаштовують шлюбні герці.

Книжна мова часів Руси зафіксувала і назву «варєснець». Дехто вважає, що його походження пов’язане з першими вересневими заморозками. Однак це твердження малоймовірне. Вочевидь, у цьому випадку йдеться теж про верес.

На західноукраїнських землях відомі назви: «маїк» (починають «маятися», цебто зеленіти ранні сходи озимини) і «сівень»: пора масового висівання збіжжя (озимини). Назва вересня «бабське (бабине) літо» побутує в розмовній мові по всій Україні. А пов’язана вона з роботою,  яку жінки («баби») закінчують на полях і городах.

Ще одна назва вересня – «покрійний». Вона походить од свята Покрови, яке випадало на 1 жовтня за старим стилем. Ближче до цієї пори земля вже покривається листям. Адже з вересня, як каже прислів’я, листя на дереві не тримається.

Проте більшість европейських мов послуговуються латинською назвою: «септембр» (у перекладі – «сьомий»). Се тому, що у Давньому Римі він і справді був сьомим, адже річне літочислення починали не спотворено, як тепер, а правильно: з березня, коли оживає все живе у Природі. Прийнявши новий, так званий григоріанський, календар, у якому новоріччя перенесли на січень, місяценазву залишили старою, себто юліанською.

До речі, у нас, у Русі, раніше вересень теж був сьомим місяцем року, адже початком року був березень, коли природа починає воскресати, що природно, логічно й доречно. Був час, коли на вересень перенесли Новоріччя, тож був він і сьомим, і дев’ятим, і першим, і знову дев’ятим. А може, краще бути йому сьомим-таки, як і було?..

Має вересень і свої

ДЕРЖАВНІ СВЯТА й ПАМ’ЯТНІ ДАТИ:

• 1 вересня – День знань.

• 2 вересня – День закінчення Другої світової війни.

• 7 вересня – День військової розвідки України.

• 8 вересня – Міжнародний день солідарности журналістів.

• 17 вересня – День працівників цивільного захисту України (День рятівника) і День фармацевтичного працівника України.

• 22 вересня – осіннє рівнодення (день рівний ночі).

• 29 вересня – День пам’яти трагедії Бабиного Яру.

• 30 вересня – Міжнародний день перекладача…

ДАВНІ НАРОДНІ свята

– 1 свято Вогню. Посвіт. День Знань.

– 4 Осінні Перун і Перуниця.

– 8 і 9 вересня – день Богині-Рожаниці. День Лелі.

– 14 Свято Вирію (проводи птахів до Ирію). Прощання з теплом. Початок осінніх вечорниць.

– 22 і 23Осіннє рівнодення. Сонячні свята: Овсень (Світовит, Сивояр, Радогощ). Світовид (Святовид) Осінній.

– 27 – День Рідного Святого Письма: «Мага Віри».

– 30 вересняДень Язичницької Спадщини.

НАРОДНИЙ ПРОГНОЗ НА ВЕРЕСЕНЬ

1 вересня. Першого дня осени можливі заморозки на ґрунті. Дерева поступово набувають осіннього забарвлення: жовтіє листя берези, починається листопад у ліщини. Наші пращури помітили: якщо 1 вересня дме вітер з півночі – до холодної осени, а з півдня – до теплої.

2 вересня. Починають збиратися у зграї перелітні круки. З’являються зимові опеньки. На городі час зривати буряк і моркву: вклонятися городові. Наші предки помітили: якщо у цей день гримітиме – осінь буде затяжною.

3 вересня. Наші пращури підмітили: якщо цього дня погода ясна – такою вона буде ще чотири тижні. Цього дня можна висаджувати цибулини нарцисів.

4 вересня. Цей деньпов’язаний із повір’ям у лісовиків, вважали, що лісовик «потішається» зі снопами. У давнину помітили: якщо хмари цього дня розсіяні, то наступний ранок буде ясним і холодним.

5 вересня. Погоду цього дня у далекі часи передбачали журавлі: якщо вони на південь потягнули, то зима прийде рано; якщо ж журавлі полетять низько – зима буде теплою; полетять високо – холодною; якщо летять низько, швидко, мовчки – чекайте незабаром негоди.

 6 вересня. З давніх часів до нас дійшло спостереження, що зазвичай цей день тихий і безвітряний. Але якщо все ж таки розпочнеться дощ – буде суха осінь, сніг добре землю вкриє, а навесні вчасно зійде.

7 вересня. Цьогодня гриби передвіщали нашим пращурам майбутню зиму: великий врожай – до затяжної зими.

Такий прогноз наш люд має на кожен вересневий день…

Протягом багатьох тисячоліть українці запримітили дуже багато закономірностей про вересень: все-таки перехідний місяць! Користуймось народним досвідом і мудрослів’ям! Дещиця його – у відомих прислів’ях і прикметах.

ВЕРЕСНЕВІ ПРИСЛІВ’Я, ПРИКАЗКИ, ПРИКМЕТИ

– Багато жолудів на дубах – чекай на Різдво багато снігу.

– Багато павутиння на бабине літо – до ясної осени й холодної зими.

– Вересень весіллями багатий.

– Вересень  має одну, та й то гірку ягоду: горобину.

– Вересневий грім віщує теплу й довгу осінь.

– Верещить вересень, що вже осінь.

– Весна багата на квітки, а осінь – на сніпки.

– Весна каже: «Уроджу!». Осінь каже: «Погляджу!».

– Восени – багач, а навесні – прохач.                                                       

– Горіхів багато, а грибів мало – зима буде холодною.

– Журавлі відлітають у вересні – на теплу зиму.

– З’явились опеньки – літо закінчилося.

– Літо дає коріння, а осінь – насіння.

– Мало лушпиння на цибулі і тонке – зима буде м’якою, а  багато і товсте – суворою, якщо ж жолудів багато – то й лютою.

– Навесні горшки порожніють, а восени – повніють.

– На початку осени линяють кури – до ранньої зими.

– Осінь збирає, а весна з’їдає.

– Осінь каже: берися, бо як зима прийде – хоч і схочеш взяти, то не візьмеш.

– Осінь сумна, а жити – весело.

– Осінь усьому рахунок веде.

– Покрова землю листом покрива.

– Посушливий і теплий вересень – пізня зима (і навпаки).

– При заході сонця хмариться з півночі – на вітер; захід золотавий, жовтий або жовтогарячий – на гарну погоду; зорі вночі ясні – на погожу днину, тьмяні – на дощ, а коли перед світанком миготять – на переміну погоди.

– Ранній падолист – на холодну зиму. 

– Садок у вересні – що кожух у січні.

– Хвали літо, коли осінь прийде.

– Як вересніє, до й дощик сіє.

– Який у вересня початок, таким буде й кінець. 

Якщо багато опеньків, то жито нарік вдасться добре. 

– Якщо восени багато павутини, нарік літо буде врожайним. 

– Якщо восени листя берези жовтіє зверху, весна будеранньою,знизубуде пізньою. 

– Якщо врожай на горіхинарік буде врожай на хліб.

– Якщо жолудів багато,нарік буде добре жито.

Наш нарід запримітиві перевірив ще й таке:

– Вранішній дощ довго не триває.

– Листя на березі жовкне з верхівки – на ранню весну, знизу – на пізню.

– Павутиння стелиться по рослинах – на тепло.

– У вересні листя на вербі пожовкло – до ранніх примо-розків.

– У вересні масово опадає листя з багатьох різних дерев – зима буде довгою й холодною.

– Чим тепліший і сухіший вересень, тим пізніше прийде зима.

– Якщо захід жовтий, золотавий або рожевий – на погоду.

– Якщо перший день бабиного літа ясний, то й осінь буде теплою. 

Користуймось і такими спостереженнями:

– Буряки і морква мають мало сухої гички – до великих дощів.

– Голос роздається далеко в полі – буде дощ.

– Горобина вродила рясно – осінь буде дощовою, а защедрила рясно й завчасно почервоніла – на сувору, сніжну зиму.

– Горобини мало – осінь буде суха.

– Дим падає на землю – на сиру погоду.

– Дощовий вересень – нарік буде врожай.

– Жолудів у вересні на дубі багато – до суворої зими.

– Журавлі восени летять високо – осінь буде тривалою.

– Звуки вдень приглушені, чуткість погіршилась – погода збережеться добра.

– Иній чи роса невипадають – на негоду.

– Калина і чорна бузина достигли не по порі – чекай холодної і лютої зими.

– Лебеді відлітають у вирій пізно – чекаймо тривалої теп-лої осени, а якщо полетіли на південь рано – зима буде холодною.

– Листя жовкне з вершин – буде рання весна, знизу – пізня.

– Мокре літо і тепла осінь – на тривалу зиму.

– Птахи співають у негоду – на погожий день.

– Туман вранці підіймається, утворюючи хмари, – на дощ, а падає на землю – буде суха днина.

– Цієї пори одна ложка води робить дві ложки болота.

– Чим вищі восени мурашники, тим суворіша буде зима.

– Чим сильніший вітер, тим менша ймовірність місцевих приморозків.

– Якщо луки засновано павутинням, гуси гуляють вкупці, шпаки довго не відлітають, то осінь буде тривалою й погожою.

А моя приказка – ХОЧ ВІН ДЕВ’ЯТИЙ, ЗАТЕ ВДАТНИЙ! Бо підсумовує працю селянина, починає науку, збирає щедрі дари Матінки Природи…

Ну а в яких прикметах переконалися ви? Втім, укотре нагадаю і ще одне прислів’я: прикметі вір, але й перевір!

Любов Сердунич, письменниця, дослідниця.