Тимчук: бойовики відкрито заявляють “ми – проект Москви, нас фінансує Москва”

загруженноеКоординатор групи “Інформаційний Опір” Дмитро Тимчук на своїй сторінці у Фейсбук оприлюднив свій звіт щодо подій на Донбасі і в Україні за підсумками 6-12 жовтня.

З поганого:

1. Терористи налаштовані на довге й щасливе життя у вигляді ракової пухлини на тілі України. Вони активно готуються до зими, попутно користуючись так званим «перемир’ям» для максимально можливою інтеграцією з Росією. Москва тишком ці сподівання донбаських маргіналів підтримує – заради цього, власне, і починався весь сир-бор.

Так, 7 жовтня в «ДНР» заявили про створення свого «Національного банку» (очевидно, більш доречним було б назва «Перший Російський Терористичний банк»). Далі «прем’єр-міністр ДНР» А.Захарченко заявив, що «банківська система ДНР» буде інтегрована в російську, що дозволить, як уточнив цей унікум, «почати виплачувати пенсії і зарплати, дозволить запустити всю нашу економіку». Раніше «міністр освіти ДНР» И.Костенок ляпнув, що «ДНР» відкрила коррахунки в російських банках і «може проводити практично всі фінансові розрахунки».

Простіше кажучи, терористи вкотре абсолютно відкрито заявляють (і російські ЗМІ радісно транслюють ці заяви): ми - проект Москви, нас фінансує Москва, і жити ми будемо на її шиї. Світ на відкрите фінансування Росією нею ж породженого тероризму не реагує.

2. Здавалося б, цілком виправданий крок: Верховна Рада змінила межі Новоайдаровського, Слов'яносербського, Попаснянського та Перевальського районів Луганської області. Суть зрозуміла: приєднати до контрольованим українською владою територій населені пункти тих районів, де районні центри опинилися на окупованій території.

Цей крок влади - непряме свідчення того, що найближчим часом не планує звільняти Донбас. Але суть не в цьому. З однією стороною, як слушно зазначають місцеві влади, зміна меж районів дозволить направляти на контрольовані українською владою території області необхідні кошти для соцвиплат. З іншого боку, це не може бути самодостатнім кроком у роботі з «прифронтовими» територіями. Якщо просто виплачувати пенсії та допомоги, не працюючи з населенням, ці території будуть залишатися пороховою бочкою, де народ буде з піною у рота вимагати від Києва підвищувати соціальні допомоги, але при цьому мріяти про «ЛНР» і приєднання до Росії.

Навіть якщо ми вирішили поки заморозити конфлікт на Донбасі, «прифронтова зона» має бути у сфері особливої уваги. Повна люстрація органів місцевої влади та правоохоронців, особливі економічні умови, створення робочих місць і потужна підтримка місцевого бізнесу, інформаційна робота з населенням та підтримка місцевих проукраїнських громадських рухів - це запорука того, що «прифронтова» смуга буде картинкою «успішності» України в противагу безмежного, голодному і безробітному пеклі «ЛНР» і «ДНР».

Сьогодні в так звані звільнені райони Донецька і Луганська виїхали сотні і тисячі фахівців, які хочуть одного - спокійно працювати. Нам необхідно дати їм таку можливість. Нам треба створити всі умови, щоб кожен мешканець Донбасу мріяв жити в Україні (а таких зараз якраз на цих територіях суцільно і поруч менше 50% від усіх жителів населених пунктів). Це у війні за Донбас не менш важливо, ніж танки та міномети.

3. Триває негативний резонанс навколо розслідування подій під Иловайском.

Активно обговорюється заява Генпрокуратури про те, що трагедія стала можливою через дезертирства 5-го тербатальона. ЗМІ поклали відповідальність за трагедію на міністра оборони Гелетея і начальника Генштабу Муженко: мовляв, про масове вторгнення російських військ, які взяли потім Іловайськ і наші підрозділи в кільце, було відомо ще 23 серпня, але ніяких дій Генштаб не зробив.

Я своє ставлення до ходу розслідування висловив раніше. Можу лише додати: за нашими, групи «ІС», даними, МО та ГШ дізналися про російське вторгнення в останній момент - тут наша інформація збігається з даними Ю.Бутусова. Слідству залишається лише встановити точний час надходження розвідданих та з'ясувати причини бездіяльності генералів.

Однак це зовсім не означає, що командирів «відплив» на сотні кілометрів підрозділів треба оголосити героями і роздати їм бонуси і медалі. Вина генералів не виключає розслідування провини командирів середньої, а, можливо, і молодшої ланки. Тоді це буде справедливо.

З приводу заяв Генпрокуратури. ГПУ - не істина останньої інстанції. Істина останньої інстанції - суд. Розслідування ще не закінчено. Коли нам оголосять весь список обвинувачених, коли ми дізнаємося про висновки правоохоронців за результатами розслідування, і - головне! - коли свої акценти розставить суд, тільки тоді можна буде говорити про об'єктивність правової оцінки цих подій. А я уповаю на те, що слідство і суд будуть об'єктивними - а сподіватися на це є всі підстави, аж надто серйозний (що цілком виправдано) резонанс отримала ця історія.

З хорошого:

1. Президент П.Порошенко оголосив про створення трьох ліній оборони на Донбасі, щоб «зафіксувати» лінію протистояння наших і російсько-терористичних військ, щоб, як він висловився, «не допустити терористів і диверсантів, які б перешкоджали мирному житті українців».

Загалом про необхідність створення лінії оборони ми говорили на самому початку «перемир'я», тобто більше місяця тому. Якщо б ці роботи були початі своєчасно, дивись, бурхливе й криваве «перемир'я» не обернулося б для нас втратою нових територій (пропоную порівняти карти зони конфлікту від РНБО на початок вересня і на сьогоднішній день). Але якщо до наших стратегів нарешті прийшла світла думка прийняти це банальне рішення - це вже успіх.

2. Путін наказав відвести російські війська від кордону з Україною.

В загальному-то не в перший раз з початку війни Кремль віддає такі накази, тільки якимось дивним чином після них на Донбасі виявляється ще більше російських вояків та зброї. Проте цього разу ми вже не менше двох тижнів спостерігаємо частковий виведення російських підрозділів з України, що дає привід для оптимізму. Зараз на Донбасі продовжують чудити в основному диверсійно-розвідувальні групи ГРУ ГШ ЗС РФ і вузькі фахівці з числа кадрових військовослужбовців РФ у складі терористичних груп.

Зрозуміло, що ніхто не вірить у миролюбність Путіна - треба бути закінченим олігофреном, щоб повірити в це. Але, знаючи, що за кілька годин Москва не зможе блискавично наростити чисельність своїх військ на Донбасі, ми можемо визначити угруповання своїх військ, необхідну для утримання оборони (поки Київ не зважиться на активні дії). А потім лише стежити за прикордонними територіями РФ на предмет нових російських навчань».

3. Міноборони України обговорює з громадськими організаціями план спільних дій з метою створення системи територіальної оборони (ТО). Буде підписано меморандум спільних дій, текст якого вже направлений в Генштаб ЗСУ. Зараз створюється база громадських організацій, які в майбутньому утворюють кістяк.

Сама ідея створення «повноцінної» системи, замість ситуативно створюваних територіальних батальйонів, відправляються тут же «на фронт» - абсолютно правильна. Але виникають питання до її нинішньої реалізації.

Адже цілком очевидно, що ТО повинна створюватися в ході реформи всієї системи нацбезпеки та оборони держави, і бути невід'ємною частиною цієї системи, доповнюючи армію і Нацгвардію як основні збройні формування. Повинен бути чітко законодавчо прописаний механізм формування підрозділів (з відбором і забезпеченням пільгами та грошовою винагородою для бійців-територіальної, що готуються у вигляді т.зв. активного резерву), система підготовки і забезпечення цих підрозділів, їх взаємодії з збройними формуваннями.

При чому чимала частина відповідальності за ТЕ повинна лягати на місцеві влади - на той оборона і називається територіальною. Всі повинні знати свої права, функції і нести свою частину відповідальності. Тільки тоді ми підемо від махновщини.

Замість цього Міноборони і Генштаб по суті пропонують продовжувати нинішні вимушені імпровізації і зайнятися теробороной активістам (благо, в країні патріотів вистачає), а держава де-то чим буде допомагати. Люди добрі, у нас теперішню війну на своїх плечах тягнуть волонтери, може вистачить наштовхувати громадян на запитання, навіщо нам взагалі потрібно державу і для чого сплачуються податки? Але державі так сподобалося, що його роботу роблять патріоти, що воно намагається і далі кататися на цій робочій конячці. І це дивно - схоже, що війна нічому не вчить наших військових чиновників.

4. Президент підписав закон про люстрацію. Парламент прийняв у першому читанні законопроект про створення Національного антикорупційного бюро.

Це - те, чого ми чекали відразу після Майдану. Важко сказати, скільки в цих подіях передвиборного піару, а скільки - реального прагнення можновладців вилікувати найважчі хронічні хвороби України. Але це - перший крок, початок шляху. Все інше далі залежить тільки від нас з вами.