Тернопільські майстри виготовили для ЗСУ пічки, які для ворожих безпілотників непомітні (Фото)

Неподалік від Тернополя у спілку зібралися ліквідатори аварії на Чорнобильській АЕС, які нині на пенсії, і вирішили: їхній досвід, праця, ідеї можуть бути корисними воїнам. Із початку військових дій Василь Мороз, Богдан Лисий, Ярослав Бігус та Михайло Михалюк виготовляли «їжаки», відправляли їх на передову, розвозили по блокпостах. А вже трохи більше як два тижні на подвір’ї одного з приватних будинків біля Тернополя зварюють пічки, які у великій пригоді не лише для наших військових на передовій, а для цивільних людей на сході країни, які потерпіли від російських бомбардувань, бо непомітні для ворожих безпілотників.

Тернопільщина багата щирими й щедрими людьми. Особливо це стало помітно тепер, під час війни. Багато жителів краю хто чим може допомагає фронтові. Гуртуються навіть пенсіонери, щоб підтримати армію.

Волонтерські буси уже відвозили такі пічки в Суми, Ізюм, Донецьк, Херсон, Курахове.

— Свого часу ми разом працювали в одній з будівельних організацій, а тому знаємо один одного, — розповідає волонтер Олег Глущук, який допомагає умільцям із матеріалами для виготовлення пічок. — Хлопці, жартуючи, називають їх байрактарами-2, або пеклом для москалів. Чому? Тому, що на вогні, який там розводять, готують свіжу їжу для воїнів, щоб ті мали сили завдавати пекельного вогню окупантам. На плитках спочатку писали «Тернопіль ЧАЕС», щоб таким чином відзначити–26 квітня — Міжнародний день пам’яті Чорнобильської трагедії. Адже саме в ці дні й розпочали роботу. Тепер думають, як клеймувати вироби, щоб на передовій бачили, що вони — з Тернополя.

Власне ідея зварювати пічки виникла в Олега після того, як чоловіки вирішили порадитися з ним щодо того, чим би іще могли прислужитися військам, адже нагальної потреби в «їжаках» уже не було.  «Порившись» в інтернеті, Олег наштовхнувся на сюжет про компактні металеві пічки й одразу зрозумів, що вони могли б бути у пригоді нашим воїнам. Адже не раз чув, приїжджаючи на передову, що вони шукають місце — чи то виїмку в бетоні, закриваючи її бляхою, чи деінде, щоб приготувати обід.

— Подумав, що це якраз те, що треба, — каже Олег. — Хлопці з ентузіазмом підтримали.

Напочатках вони зробили пічку за ескізом, що побачили на відео, і зрозуміли, що виходить не зовсім така багатофункціональна, яка потрібна на передовій. Удосконалили, придумали, як повинно проходити повітря для більшої тяги. Тепер бійці можуть одночасно на ній і варити їсти, і підігрівати, якщо є потреба. Важливо те, що використовувати пічку можна і в бліндажі, і в полі, і в лісі. Вона компактна, із знімними ніжками. Вогонь — у трубі, його не видно здалеку, тож ворог не «засіче» розташування бійців. Для перших екземплярів робили підставки для того, щоб попіл збирати. Пізніше зрозуміли, що це збільшує вагу й підставки не потрібні в полі, лісі чи навіть біля напівзруйнованих будинків у місті, коли цивільні використовують пічки.

Першу їх партію — 30 штук схвалили на фронті. Вже виготовили 150, а замовлень усе більше й більше. З фронту телефонують і просять присилати ще, бо дуже допомагає там бійцям. Передають і для тих цивільних, які залишилися без газу, світла чи навіть без житла після російських бомбардувань. А нещодавно попросили виготовити пічку в кілька разів більшу, аніж попередні — для більшої кількості людей.

Чоловіки дякують усім, хто допомагає робити таку корисну справу. Окремо — Сергієві Ганському, Володимирові Бортняку, Денисові Науменку за сприяння матеріалами, Андрієві Фурсевичу, який постійно забезпечує матеріалами для оброблення — обрізними кругами, електродами. «Знайомі без нагадувань телефонували, — каже Олег Глущук. — Кажуть: «Може, тобі дати десять кругів чи пару пачок електродів». Чоловіки витрачають власні пенсії, небайдужі підтримують, але матеріалів не вистачає, бо замовлень збільшується. Тож, умільці просять усіх, хто має можливість, допомогти.

Як каже Олег Глущук, приїжджаючи до майстровитих чоловіків, заряджається від них оптимізмом. Вони вірять у нашу армію і налаштовані рішуче. Кажуть, що робитимуть все, що необхідно для фронту, безкоштовно. Аби ворога вигнати з нашої землі.

Тіна Влад.