Сьогодні пісні «Червона рута» 50 років: цікаві факти про автора й пісню (Відео, фото)

Володимит Івасюк, фото з відкритих джерел.

 Французи, італійці, росіяни і всі інші цивілізовані народи співають своїми мовами і їх ніхто не називає націоналістами. Так казав автор всесвітньо відомої української пісні «Червона рута» її автор Володимир Івасюк, писала у фейсбук чернівчанка Марія Гаврилюк-Бужняк.

Жителі Чернівеччини, де народився Володимир Івасюк (народився у місті Кіцмані на Буковині), знають через перекази чимало історій про життя, погляди й вподобання Володимира. Одну з таких історій оприлюднила п. Марія.

У другій половині 1970–их років Івасюкові почали частенько натякати на Московському радіо і телебаченні окремі керівні працівники, що він занадто захоплюється творами українських поетів, а від того захоплення «попахіваєт» українським націоналізмом. І то був непоодинокий випадок.

Роздратований і сердитий Володя тоді сказав батькові:

— Жайвір не має права співати так, як співає, бо то буде націоналістичний спів. Він мусить розливатися трелями солов’я або цвіріньканням горобця. Це буде справжній інтернаціоналізм. Синиця має каркати, як ворона, а півень крякати, мов качур. Корова має іржати, а кінь вити по–собачому. Тільки таким чином світ наповниться шедеврами і справжньою красою.

А потім ще додав:

— Французи, італійці, росіяни і всі інші цивілізовані народи співають своїми мовами і їх ніхто не називає націоналістами. Чому це так? А ми, українці, вже з самої колиски стаємо націоналістами, якщо матері співають нам українські колискові. Тому нас перевиховують в концтаборах. Українець перестає бути націоналістом аж тоді, коли зневажає свою мову, пісню, свої національні традиції, любить усе, крім свого рідного.

— Звідкіля ти набрався цих ідей, Володю? — запитав батько.

— Їх не набираються… Їх пробуджують наші спостереження, висновки виробляються в мозку, якщо він є в нашій голові, — відповів син батькові.

13 вересня 1970 року вперше Чернівецька телестудія транслювала перед багатотисячним натовпом на всю Україну композиції “Червону руту” і “Водограй”. Саме ця композиція стала справжнім хітом серед інших пісень Івасюка. Свою безсмертну пісню автор написав під час навчання у Чернівецькому медичному університеті, пише Обоз.

Щоб виконати жіночу партію у “Червоній руті”, Івасюку довелося запросити вчительку музичної школи №1 Олену Кузнєцову, оскільки всі роз’їхалися на канікули і не було кому запропонувати цю роль. Разом із нею Івасюк протягом двох тижнів давав життя новій пісні.

Перше публічне виконання пісні “Червона рута” відбулося на сцені Чернівецької філармонії в жовтні 1970 року під час творчого звіту обласної спілки композиторів. Пісню виконав Вижницький ансамбль “Смерічка” Левка Дутковського (солісти Василь Зінкевич і Назарій Яремчук).

Через деякий час композицію вперше записують у виконанні колективу Лева Тарасовича.

У 1971 році “Червона рута” увійшла до двадцятки переможниць першої радянської “Пісні року”, що визначаються за листами слухачів і глядачів. На сцені “Останкіно” композицію виконали Назарій Яремчук, Василь Зінкевич і Володимир Івасюк.