Що квітень-переплітень несе нам цього року?

кфБули в цю пору і Виверни Голоблі, й Льодолом, і Ревучі води, й Половод, і Розрийбереги. А тепер і слів таких не знаємо, не те що явищ цих не бачимо… Життя продовжується, попри все негативне. Ще може холодити, сніжити, морозити, однак іде весна! Повільно, тихо, але йде. А весна – се час пробудження й оновлення всього живого, коли після холодної зими прокидається земля, небо і кожна рослинка.

І прийшов другий весняний місяць, квітень, він же – четвертий місяць року у григоріáнському календарí. Він – і середина календарної весни. Сучасну назву носить із 16-го сторіччя. Назва виправдана, адже саме в цей час земля починає квітувати. Є й неофіційні назви місяця. В ужитку були такі народні назви: краснець, дзюрчальник, водолій, лукавець (бо квітнева погода нерідко примхлива). Називають його «снігогін», а ще – первоцвіт, цвітень, крапельник, пустун, красень (у білорусів він – «красавік»). У деяких краях квітень називають лелечником, позаяк це – пора повернення лелек з ирію. А що переплітає трохи зими, трохи літа, то й назвали квітень переплітнем: квітень-переплітень. Правда ж, цікаві назви?

кв

Їх, українських назв місяця, я зібрала тринадцять, і це, віриться, ще не всі. Має квітень і латинську назву: апріль, на честь богині  Афродити (етруск. – Apru). Aprilis у перекладі означає «розкриття» (а може, «сонячний»?). Тож вважають, що квітень отримав свою назву від латинського apricus («сонячний, який зігрівається сонцем»).

І хоча для квітня характерне швидке наростання тепла, та березень і навіть лютий ще можуть заходити в гості до квітня, тому заморозки і навіть сніг у квітні – явища звичні. Тож на примхи погоди лукавець багатий.

Державні та професійні свята України й инші пам’ятні дати.

1 квітня – День сміху, міжнародний день птахів.

6 квітня – День геолога.

7 квітня – Всесвітній день здоров’я.

11 квітня – Міжнародний день визволення в’язнів нацистських концтаборів.

12 квітня – День працівників ракетно-космічної галузі України, Всесвітній день авіації та космонавтики.

18 квітня – День пам’яток історії та культури. Міжнародний день пам’яток і визначних місць.

19 квітня – День довкілля.

22 квітня – Міжнародний день Землі.

23 квітня – Всесвітній день книги та авторського права.

26 квітня – День чорнобильської трагедії.

28 квітня – Всесвітній день споріднених міст.

Українські народні свята

11 квітня – свято Водяника. Розлиття річок, повінь. Жертви Водяникові, щоб не затопив хату, город, будiвлi.

12 квітня* – Свято Прави, Божественного Закону, який правує Всесвітом, ростом рослин, родючістю всього живого на Землі й на Небі, дощем і вітром, зміною пір року, дня й ночі. Саме від «Божественної Прави» походять правда, праведність, правосуддя, справедливість, мудрі правителі(які знають Закони Прави). Цей день завжди випадає у середу (25-ий день після Великодня Дажбожого), тому в народі досі збереглася назва «Права середа» (вона ніколи не була пов’язана з постом, бо наші Пращури не мали виснажливих постів, як це впровадило християнство). Саме від цього Закону Прави, який славили піснями, походить давня назва нашої Правіри: Православ’я. Це свято ще має назву «Рахманський Великдень». Є повір’я, що далеко за морем живуть святі рахмани (брахмани), яким сповіщають, що в Україні вже Великдень. Для цього в річку, яка тече у море, пускають шкаралупу від крашанок. Можливо, тому цей день ще називають «переплавною середою».

15 квітня – Яровит (ярий витязь, войовничий дух), храм якого був у Волегасті до XII ст. Там на стіні висів священний щит мистецької роботи, покритий позолотою, який виносили тільки в час війни чи найбільших урочистостей. Це була священна реліквія. Герборт писав, що Яровит «по латині званий Марсом». Одночасно це Бог весняного пробудження Природи та плодючости. Його вважають і джерелом несподіваних благ та багатств.

22 квітня – Велика Лада, Лельник, Ляльник, Красна Гора. Богиня Лада виходить на гору, щоб ладувати все навкруг, наводити лад у полях, лісах і гаях, вселяти любов у душі людей. Дівоче свято краси і любови: співають і хороводять на честь її доньки, Богині Лелі. Цього дня відбуваються сватання, заручини і весняні весілля. Богині-покровительці шлюбу приносять пожертви: білого хліба та білого півня. На Ладу i Лелю спiвають пiснi-«ладовиці», сам обряд має назву «ладування, лад». Значення обряду – впорядкування хаосу, встановлення рівноваги у Природі, в душі. У сей час популярна гра «А ми просо сiяли…».

23 квітня – день Богині Слави. Народи індоарійського походження, які поклонялися Славі, називали себе «славнії». На думку деяких дослідників, слово «слов’яни» походить від імення цієї Богині. Предки українців вшановували Богиню Славу понад 2 тисячі років тому. Від імени Богині Слави язичницьку богослужбу почали називати «славленням». Термін «славословіє» означає пісню-молитву. Християни поцупили його до своїх обрядів, як і більшість наших прадавніх, т. зв. «язичницьких», себто народних, свят.

23 – Ярило (Орій) . Бог весняного сонця, пристрасти і кохання. Зустріньте його, хлопці-молодці! Це ваше свято любови! Юнаки вибирають собі пару. Давні слов’яни святкували Лельники протягом усього місяця. Відсвяткуйте Лельник у весняному гаю, над річкою, біля святинь свого народу. Орій відкриває небо i зелені трави: до cxiд сонця умиваютъся цiлющою росою, обходять ниву хлібом, палять вогнища. Дівчата обирають найкращого юнака, квітчають вінком, садять на коня і водять від хати до хати з побажанням родючости. (* Так позначено «рухомі» дати, які щороку змінюються, бо залежать від часу сонцестояння і рівнодення, фази місяця або дня тижня).

Великдень наші предки-рідновіри відзначали 26 березня, як і Благовіщення. І Різдво весняного Сонця: Ярила. І весняне рівнодення (день став більшим ночі)… А у квітні цьогорічний Великдень (точніше – «паску» («пасху», «песах»)) відзначають чужовіри.

Квітневі прикмети погоди. Народний прогноз.

1 квітня. У народі цей день називали «Брудні Ополонки». У цю пору року доводиться обходити бруд біля ополонок, шукати проходи між проталинами. Наші пращури у цей день спостерігали: якщо вночі зірок не видно, можна чекати теплої погоди; якщо день вітряний, то й весь рік буде таким. У цей час у небі з’являються перші шуліки.

2 квітня. Наші пращури в цей день зранку виносили з хат яскраві лляні вироби, розвішували їх на тинах, воротях, хвіртках, прикрашали гілки берези. У цей час бувають перші грози (більш ранні бувають із 23 по 31 березня). Розпускається сіра вільха, якщо нема морозів. У багатьох птахів на початку квітня починається шлюбна пора.

3 квітня. У народі цей день називали «дериполоз», бо у цей час псуються дороги і їздити на санях у минулі часи було проблемно. Якщо цього дня при сході сонця у небі видно червоні кола, то рік обіцяє бути врожайним. Із цього часу починають набухати бруньки смородини. З’являються білі плиски.

4 квітня. На підтвердження теплої погоди у сей день народ склав багато приказок, напр.: «Опівдні бурулькипускають у сніг сльози пекучі». Від цього дня сонце зазвичай починає яскраво гріти, з дахів крапотить. Сині хмари вказували на тепло й дощ. «Перший квітневий дощ воза золотого вартий!», – мовили наші пращури.

5 квітня. Сього дня прилітає зяблик. Птахи були носіями різних прикмет, у тому числі й погодних, тому в давнину, як тільки птахи поверталися з ирію, селяни закликали їх на ґанок, годували крихтами хліба, зернятками, насінням льону й инших рослин. Наші пращури помітили: якщо перелітні птахи летять дружними зграями, весна буде хорошою.

6 квітня. «Сього дня пташечка хвалиться першим яєчком». У давнину примітили: якщо ніч на 6 квітня тепла – весна буде дружною; якщо сніг зійде до цього дня, то  назовсім, якщо ні – пролежить іще тиждень.

7 квітня. «На Благовіщення весна зиму поборола», – вважають у народі, хоча в цю пору бували й морози. Цього дня відбувається третя зустріч весни. Якщо 7 квітня вітер, иній і туман – до неврожайного року. Якщо ще є сніг на дахах, то буде він ще через місяць у полі. Якщо 7-ий день квітня холодний – чекали 40 ранкових морозів. Гроза цього дня – до теплого літа. Небо безхмарне, сонце яскраве – бути грозовому літу; відлига – багато морозів попереду. Якщо ця ніч тепла – весна буде ранньою. Для рибалок це хороший день: добре клює риба.

На Благовіщення (за нашим давнім звичаєм – 26 березня, а за християнським, – 7 квітня) весна благословляє землю, дає їй силу росту і квіту. Благовіщення – свято первоцвіту, рясту, пролісків, мати-й-мачухи, сон-трави, крокусів. Ці й инші ранні квіти – перші вісники весни.

8 квітня. Жінки сього дня закінчували останню пряжу, а тим, хто продовжував прясти, казали: «Не піде про запас». Якщо у цей день схід сонця світлий, отже, скоро сніг зійде повністю. Наші пращури помітили: яка погода 8 квітня, такою вона буде й 8 жовтня, і навпаки.

9квітня. У цей час бувають ранкові заморозки, сніг від них замерзає, і люди ходять як по «насту». З теплих країв продовжують повертатись птахи: вівсянки, лелеки, плюгавки, чибіси. Якщо чибіс летить низько – до тривалої сухої погоди; якщо він кричить звечора – на ясну погоду. Якщо весняний лід тоне чи залишається на березі, то літо буде холодним.

10 квітня. У цей день у минулі часи, якщо закінчувалися заморозки, виганяли худобу на пасовисько. В залежності від температури повітря із цього дня вилітають комарі і джмелі. Наші пращури продовжували спостерігати за птахами і складати прогноз погоди: якщо птахи вили гнізда із сонячного боку, то очікували на холодне літо, якщо на тіньовому боці, то літо мало бути теплим.

11 квітня. Наші пращури цього дня слідкували за гусьми: якщо вони летять високо – води буде багато, низько – до малої осінньої води. Березовим соком у давнину цього дня чистили кров, виганяли хвороби зі шлунка. Час ламати бруньки чорної смородини, калини, червоної бузини.

ккк

12 квітня спостерігали за птахами: якщо дикі качки прилітали жирні – весна буде довгою і холодною; а якщо раптово закінчувалась тяга вальдшнепів – чекали скорого похолодання чи снігу. У цей час лопаються кленові бруньки.

13 квітня. Наші пращури продовжували спостерігати за перелітними птахами і робити висновки про майбутню погоду. Якщо перелітні птахи хохляться, то гарної погоди не чекали; а після прильоту довго не щебечуть – на холод; раптово вмовкли – до грози.

14 квітня. У народі цей день називають «Запали Сніг», «Заграй ярки». Аби дізнатись про літо, спостерігали за нічним небом: якщо ніч ясна і тече тепла вода, то літо буде тепле й сухе. У цей час розпускається бузок, вилазять лісові мурашки.

15 квітня. У народі цей день називають Льодоломом, бо у цей час річки  розкриваються від льоду. До середини квітня виходили зимові припаси. У народі казали: «Нічого нема: ні кришки, ні зерна, ні краплі». Наші пращури вважали: якщо цього дня води течуть повільно, лід тоне, то буде важко людям цього року.

16 квітня. Цього дня спостерігали за льодом: якщо він на озерах потоне – рік буде важким. Садівники вже починали саджати сливи, груші, смородину, обрізати дерева й кущі.

17 квітня. Починає звучати голосок цвіркуна і вперше подає свій голос журавель. У давнину цього дня виходили з помешкань, звертались до журавлів як до борців зі злом і захисників від нечистої сили. Наші пращури примітили: якщо вдень 17 квітня спекотно, а вночі прохолодно – чекай хорошої погоди.

18 квітня. У народі цей день назвали Вітренником. До цього часу ще ймовірні морози, але надалі влада зими вже втрачена на довгий час. У цей день приходить перше справжнє тепло і прокидаються цвіркуни.

19 квітня.  Цей день у народі називають Тихим, позаяк погода цього дня частіше за все бувала саме такою. Коли видавався і справді тихий день, то селяни примітили: «Це – до врожаю ранніх хлібів».

20 квітня. Якщо цього дня дощ, то ярові будуть погані, а калина вродить хорошою. Із цього часу з’являються перші гриби: сморчки. Наші пращури цього дня спостерігали за небом: якщо на ньому було багато зірок, це обіцяло хороший урожай грибів і ягід.

21 квітня. У народі цей день називали Виверни Голоблі, Льодолом, Ревучі води. Примітили: якщо схід на Льодолом ясний, то літо буде хорошим, якщо похмуро, літо буде поганим, а якщо туманно –  бути влітку негоді, якщо буде теплий вечір і тиха ніч, то літо буде спекотним і сухим.

22 квітня. У давнину у цей день розпочинався вигін худоби в поле. У селян був звичай 22 квітня обходити джерела і проговорювати: «Підземна водиця, відкриваємо тобі шляхи зовнішні». Наші пращури помітили, що можна очікувати сухого літа, якщо до цього дня ще не встановилася стабільна тепла погода.

23 квітня. Народний прогноз погоди каже, що 23 квітня у давнину спостерігали за сонцем: «Якщо сонце зійде червоне у туманному серпанку – рік буде хлібородним. Якщо викотиться з-за гори – доведеться переорювати озиме поле і засівати ярими». У цей час розкриваються бруньки у груші, дуба. Сходять нарциси, крокуси, а при ранній і теплій весні можуть і зацвісти.

24 квітня. Цей день називали Половодом, бо він «води розпустив». Вірили: якщо цей день без води (холод), то бути засікам без зерна (літо погане). Наші пращури помітили: «якщо до цього дня води не розкрились, то весна буде пізньою і літо поганим». Якщо вранці мороз, а вдень пішов сніг, то ще цілий місяць буде холодно. У цей день ведмідь виходить із барлогу.

25 квітня. З цього дня стає значно тепліше, земля прогрівається, сохне, парує. Наші пращури спостерігали за вербою: якщо вона вже розпушилася – сильного холоду більше не буде. Із 25 квітня масово вилітають джмелі, бджоли. Виходять із нір лисиці.

26 квітня.  Цього дня наші пращури спостерігали за виділенням березового соку: якщо у берези було багато соку, вважали, що літо буде дощовим. У цей час з’являються перші весняні квіти (при теплій або ранній весні з’являються й раніше), зеленіє малина.

27 квітня. Цей день у народі назвали Лисогоном, а ще – святом ворон. У цей час лисиці переселяються зі старих нір у нові. Наші пращури помітили, що якщо 27 квітня тепло, то у перших числах травня похолоднішає. Із цього часу починаються грози. Прилітають стрижі.

28 квітня. Цього дня оглядають пасіки. Вірили, що бджолиний рій, який залетів на чужий двір, принесе господареві дому щастя. Розпускаються бруньки калини і горобини, а в теплу весну – й раніше. При нормальній весні у цей час розпускається листя на березі. З’являються жаби. У садах спостерігається раннє цвітіння вишні.

29 квітня. У народі сей день називали «Розрийбереги», позаяк при весняних стоках води стаються обриви річкових берегів, зсуви. Вода підмиває береги. А ще цей день називали Розсадницею і цього дня сіяли капусту на розсаду. Наші пращури примітили: якщо ярки заграють і знову замерзнуть – чекай перешкоди на врожай.

30 квітня. До цього часу уже і береза, й вільха розпускаються. Якщо береза перед вільхою лист розпустила, то чекали сухого літа, а якщо вільха перед березою, то пророкували мокре літо. Із 30 квітня по 5 травня можна почути перше кування зозулі.

Прикмети на Благовіщення

На Благовіщення потопчеш ногами первоцвіт, проліски, ряст і сон-траву – матимеш силу в руках і ногах, бо земля тобі цю силу передасть. Співали:

Топчу-топчу ряст, ряст,

Бог здоров’я дасть, дасть!

Дай боже, діждати,

Щоб ще нарік топтати!

На Благовіщення дівчата ворожать на пролісках і сон-траві, чи вийдуть заміж. Коли юнка на Благовіщення потопче сон-траву, закосичиться нею, то її надії збудуться. Якщо дівчина вперше побачить проліски, вмочить їх у воді й покропить себе – набуде краси.

квв

Прислів’я та приказки про квітень

Про місяць квітень існує ціла добірка перлин народної творчости, які знайшли широке застосування у побуті. Спостерігаючи за весняною порою, за ознаками квітня, українці передали нам свої висновки через прецікаві приказки та прислів’я, вивірені і навіть опоетизовані. Анумо читати їх, запам’ятовувати й активно вживати у власному мовленні, аби не дати їм забутися!

Березень з водою, квітень – із травою, а травень – із квітами.

Березневий дощ тішить квітень, а квітневий – людей.

Весна всім красна.

Весна днем красна, а на хліб – пісна.

Весна красна квітками, а осінь – плодами.

Де ластівка не літає, а у квітні додому прибуває.

Де у квітні річка, там у липні – калюжка.

З квітня земля пріє, вітром і теплом віє.

Квітень відмикає джерела й річки.

Квітень водою славний.

Квітень воду підбирає, квіти розкриває.

Квітень з водою – травень з травою.

Квітень землю красить.

Квітень-переплітень, бо переплітає трохи зими, трохи літа.

Квітнева квітка ламає сніжок.

Квітневий дощ зайвим не буває.

Квітневий сніг такий, як жіночий плач.

Квітневий шпак – весни гонець.

Квітневі струмки землю пробуджують.

Квітневі турботи зженуть із печі.

Коли в березні орють, а квітень студений, травень буде красний, теплий і зелений.

Лютий насмітить снігом – квітень змиє водою.

Мокрий квітень, сухий май – для картоплі буде рай.

Непостійний обманщик-квіт: на день – сім погід.

Ні холоднішим березня, ні теплішим травня квітень не бував.

Перший квітневий дощ воза золотого вартий.

Сонечко з квітневої гірки в літо котиться.

Сон на зиму відклади, а справи – у квітні роби.

Сухий березень, теплий квітень, мокрий май – буде хліба урожай.

Теплий квітень, мокрий май – буде у стодолі рай.

У квітні земля пріє.

У квітні земля теплішає і води розливає.

У квітні ластівка день починає, а соловей кінчає.

У квітні тримай одяг ближче до тіла.

Хто у квітні не сіє, той у вересні й не віє.

Якщо квітень робить галáс, буде зерна і сіна повний запас.

Яр-весна – наші батько й мати.

Прислів’я та приказки про працю навесні.

кк

Українці споконвіків славилися як працьовита нація. Наші предки добре знали: прийшла весна – час братися до роботи в саду і на городі. Прибравши оселю й подвір’я, починають роботу на полі: орють землю, сіють зернові культури. Вдома садять картоплю й иншу городину. В садках обробляють дерева: підрізають гілля, спалюють гусінь, за сухої весни поливають дерева, підбілюють вапном нижню частину стовбура: від зайців і комах.

Про важливість праці навесні і, зокрема, у квітні українці створили прислів’я та приказки.

– Весна кличе в поле.

– Весна ледачого не любить.

– Весняний день рік годує.

– Зійшов у березні сніжок – берися за плужок.

– Мусій, гречку сій, як’ хочеш кашу їсти.

– Сій вчасно – вродить рясно.

– У березні поскавчи, у квітні пограй, то не їстимеш коровай.

– У квітні не байдикуватимеш – восени й на зиму до столу матимеш.

– Хліб на хліб сіяти – ні молотити, ні віяти.

– Як почав орати, то в сопілку не грати.

– Як терен квітом забіліє – селянин ячмінь сіє.

– Яр-весна – наш отець і мати: хто не посіє – не буде збирати.

Тож віншую всіх із квітнем! Будьмо здорові на весь рік і на цілий вік!

Любов Сердунич, публіцистка.