Підсумки зустрічі Байдена-Путіна

Основною подією минулого тижня стала зустріч президента США Джо Байдена і президента РФ Владіміра Путіна і результати цієї події. Важливість події пов’язана з тим, що вона протягом кількох місяців анонсувалася і очікувалась. Дехто очікував із пересторогою, а дехто — з надією.

Очевидними є наступні результати:

  • Відсутність видимих зрушень у гарячих точках геополітичного протистояння.
  • Переключення уваги на ситуації і протистоянні у кіберінформаційному середовищі.

У зв’язку із нездійсненням очікувань скептиків та оптимістів щодо цієї події, резонансність події після її завершення була значно меншою, ніж очікувалось. Проте це зовсім не зменшує значимості самої події.

Для України великий плюс — це відсутність великих змін.

Діючі сили, які могли вплинути на перебіг події та їх інтереси

  • Джо Байден та оточення.
  • Владімір Путін та оточення.
  • Китай.
  • Європа ( перш за все Німеччина та Франція)
  • Велика Британія.

Жодна з цих сил не хотіла, щоб на зустрічі відбувся якийсь значний прорив, чи будь-які значні зміни у стосунках між США та Росією.

  • Для третіх сил зближення США з Росією було б небажаним, оскільки послаблювало їх.
  • Для самих учасників зближення між собою призвело б до протистояння з третіми силами. До такого протистояння не готові ані Путін, ані Байден, бо не мають достатніх можливостей для активної діяльності у цьому напрямку.
  • Істотне погіршення стосунків вимагало б реального протистояння між США і Росією, для чого також немає ані достатніх можливостей, та й значної потреби.

Інтереси Байдена та його команди полягають у забезпеченні балансу інтересів між ТНК, традиційні представники демократичної партії, які бачать місію США у демократизації світу та інтересами населення США. З усіх сил, лише транснаціональні компанії (ТНК) зацікавлені у зближенні з Росією. Але потужність ТНК настільки велика, що здатна зупинити антиросійську спрямованість інших сил. Тим більше, що більшість американців і прихильників Демократичної партії, вважають основним геополітичним противником - Китай. Будь-які позитивні стосунки з Росією виправдані, якщо вони мають антикитайський напрямок.

Тому, незважаючи на поглинання Росією Білорусі і погрози Росії щодо України, Байден не міг відмінити зустрічі з Путіним, яка для останнього стала свідченням його геополітичної значимості. Саме переконання впливових сил в Росії та російського народу в тому, що час Путіна ще далекий до завершення і було основним завданням Путіна. Очевидно, що це завдання виконувалося переважно для внутрішнього користування. З іншого боку, будь-яке послаблення Росії у протистоянні було б сприйнято населенням самої Росії негативно. Адже росіяни сприймають США головним ворогом і боротьба з цим ворогом є однією з головних причин підтримки Путіна.

Але Байден перед населенням своєї країни не міг показати, що він здійснює безрезультативні зустрічі. Тому президент США продемонстрував істотне просування в проблемі “російських хакерів”, яка чи не найбільше хвилює американців. Але це просування лише показове. Адже через те, що кібератаки можуть здійснюватися невеликими і ніким не контрольованими групами, Путін навіть при бажанні не міг би на них вплинути. Тут проявляється одна з основних проблем сучасного світу - ненадійність швидкого й ефективного, але вразливого базування економічних та політичних комунікацій на кібернетичній основі. Якщо не будуть здійснені принципово нові способи захисту, то рано чи пізно, цю систему комунікацій будуть пошкоджувати, що може призвести до локальних катастроф.

Подія є відображенням трьох процесів:

  1. Протистояння між британо-американським і китайсько-російським блоком.
  2. Перехід від глобалізації до локалізації.
  3. Перехід від гіперінформатизованого до раціональноінформатизованого суспільства.

Подія у всіх трьох процесах є достатньо важливою.

  • В першому вона показала, що жодна з основних геополітичних сил зараз не має достатніх можливостей для активного покращення своїх позицій.
  • Подія стала кроком до локалізації, оскільки показала нездатність великих світових сил істотно просуватися у вирішенні конкретних важливих проблем.
  • Щодо процесу переходу до раціональної інформатизації, хоча з’явилися надії на збереження глобальної надінформатизації, але через очікуване несправдження цих надій подія може стимулювати до наступного пошуку кардинально нових підходів.

Варіанти розвитку у різних сферах та ймовірні наслідки події:

Швидше за все, у геополітичному протистоянні на кілька місяців буде часткове перемир’я, під час якого діючі сили будуть готуватися до наступного протистояння. Але цьому можуть перешкодити активні економічні чи політичні дії Китаю, для якого загострення ситуації пріоритетніше ніж перемир’я.

Для України таке перемир’я є позитивним, але з умовою, що його буде використано для зміцнення й ефективної підготовки до майбутньої конфронтації з Росією. Можна очікувати загострення у другорядних точках протистояння таких, як Африка, Латинська Америка.

Петро Жук, Назар Мазур, Центр з інформаційних проблем територій