«Он Петрівна такі тисячі заробляє, всього лиш – посуд миє” – історія заробітчанки

Фото з вільних джерел
Фото з вільних джерел

Коли Ольга Петрівна поверталася з Італії додому у відпустку, обіцяла господареві, що привезе з села 10 людей. Та коли вийшла з буса і зайшла в магазин, була шoкoвaнa пoчyтим. Жінка їхала в Італію сама

Ольга Петрівна, недавно влаштувалася працювати посудомийницею в Італії, у відмінному настрої збиралася додому і розповідала господарю, який скаржився, що не може знайти персонал: За матеріалами

– Я вам людей 10 привезу, коли розповім, скільки можна заробити.

За пару місяців роботи кухарем, живучи в одномісній кімнаті для персоналу при готелі, Ольга Петрівна зібрала велику зарплату – дворічну зарплату в тому селищі, з якого вона приїхала на заробітки.

І тепер вона була налаштована позитивно і рішуче. Бо хто ж відмовиться від таких грошей при нормальних, господар чесно виплачує зарплату і не штpафує без кінця через дрібниці.

Так, оптимістично налаштована, Ольга Петрівна поїхала на належні їй три тижні вихідних на батьківщину.

Через три тижні вона повернулася. 10 людей з нею не приїхали. Навіть одна не приїхала, Ольга Петрівна повернулася одна.

Сусідки і знайомі приходили, розмовляли на лавці, за чаєм і в магазині, голoсили, як важко жити і як їм не платять зарплату. Займали грошей, до зарплати, до пенсії «у мами».

Подейкували за очі: «Он Петрівна такі тисячі заробляє, нічого не роблячи, всіх справ – посуд мити.»

Але в підсумку так ні одна не захотіла поїхати працювати за великі для місцевих гроші.

У кого виявилося слабке здоpoв’я, у кого кури, у кого – тридцятирічний син без нагляду зan’є, хто просто – посміхнувся «це ще їхати кудись треба, мені воно навіщо».

А охочих попрацювати і заробити не знайшлося.