На Тернопільщині в храмі знайшли ікони, яким понад 127 років (Фото)

Настоятель храму Різдва Пресвятої Богородиці с. Мар’янівки на Тернопільщині о. Іван Зозуля спільно зі старшим братом Петром Костиком та майстрами, які здійснювали підготовчі роботи з перекриття храму, віднайшов старовинні ікони, вік яких – понад 127 років. Адже церкву спорудили у 1893 році.

11

– Радісна знахідка відкриває нам автентичну духовну спадщину нашої парафії, – розповідає декан Великоберезовицький о. Іван Зозуля. – Ми отримали підтвердження, що головними фундаторами храму була сім’я Романа та Ксенії Малевичів. Це, безумовно, цінні знахідки для історії сакрального мистецтва УГКЦ та парафії у с. Мар’янівка. Наша церква багато історією. 9 червня 1902 р. парафію візитував Митрополит Андрей Шептицький, а у липні 1937 р. – єпископ Никита Будка. Храм був осередком патріотичного, громадського та культурного життя для багатьох поколінь мар’янівчан. У серпні 1941 р. понад 100 жителів села підтримали Акт відновлення Української держави. Мабуть, саме через це у 1946 р. радянська влада закрила храм. Тоді ж, швидше за все, ікони й заховали, щоб войовничі атеїсти їх не знищили. Але у селі завжди були добрі господарі, саме за їх ініціативи на зорі незалежності церкву реставрували. І нині наші парафіяни та меценати роблять все для того, щоб наш духовний дім був одним із найкращих.

2

Після реставрації (1989–1990 рр.) упродовж 1991–2005 рр. у храмі душпастирював о. Михайло Симець. Від квітня 2005 р. адміністратором парафії є о. Іван Зозуля. Нову церкву освятив 21 вересня 2004 р. єпископ Михаїл Сабрига. Будівництво цього храму за пожертви  усіх жителів  села тривало 4 роки. Організаторами будови були Іван Борущак та Петро Костик. Іконостас виготовили майстри з Волині.  У 2011 р. за пожертви парафіян, а також меценатів Петра Костика та Адама Чайківського споруджено дзвіницю.

3

Священник Іван Зозуля також повідомив, що за участю комісії у справах сакрального мистецтва Тернопільсько-Зборівської архієпархії УГКЦ громада парафії відреставрує знайдені ікони.

4

Можна лише здогадуватися, як радітимуть душі мар’янівчан, які жертвували ці ікони для храму, коли вони знову займуть своє місце у церкві. Адже до ікон зі щирою молитвою про допомогу упродовж десятків літ зверталися ще прадіди і прабабці сучасних жителів села.

Віктор Карпович, Свобода.