Ми відпустили додому Ваших синів: лист офіцера танкіста ЗСУ до матері російського танкіста

imagesВідкритий лист офіцера танкіста української армії до матері російського танкіста.

Офіцер танкіст української армії написав відкритого листа до матері російського танкіста. У ньому український військовий розповідає, як у танковому бою його екіпаж не вбив російських бійців, а дозволив їм піти. Офіцер намагається роз’яснити, що український народ – це звичайні нормальні люди, які просто борються за правову державу і краще життя. Зокрема, український військовий звертається до матері російського танкіста пояснити своєму синові, що заробляти на своє життя позбавляючи життя інших людей – це не добре, і просить забрати його додому, щоб він мирно жив і не брав гріха на душу.

«Так склалася доля, що у танковому бою 22 січня 2015, в моїй країні, нашому екіпажу пощастило на секунду раніше, ніж екіпажу Вашого сина (він на фото). Їх танк ми підбили, механіка контузило, а Ваш син (командир танка) і навідник не постраждали. Коли вони всі вибралися з підбитим машини, нам залишалося просто натиснути на кнопку в своєму танку і від них трьох залишилися б тільки Спогади в цьому грішному світі. Ми не стали їх вбивати, ми дозволили їм піти. Ваш син забув у танку свій телефон з Вашим номером і я вирішив написати Вам цього листа.

У нашій країні багато проблем, можливо Ви про них знаєте або здогадуєтеся. Корупція, беззаконня, злочинність, бідність, безробіття вразили Україну, як ракова пухлина.

Народ втомився терпіти. Ми почали боротися за краще життя для нас і наших дітей. Ми вигнали президента-урку Януковича і хочемо побудувати правову державу, хочемо просто краще жити. У нас немає фашистів, нам все одно якою мовою говорять наші громадяни, ми не їмо немовлят і Снігірьов, не ґвалтуємо жінок, пенсіонерок, інвалідів. Ми абсолютно звичайні люди. Ми любимо свою землю, своїх дітей і своє життя. Ми мирні люди. Ми ні на кого, ніколи не нападали.

Прошу Вас. Краще пізно, ніж ніколи. Скажіть своєму синові, заробляти на своє життя позбавляючи життя інших людей це НЕ добре. Нехай він їде додому і там знайде собі іншу роботу. Нехай він забере з собою ще одного-двох товаришів по службі і нам вже стане легше. Нехай він мирно проживе своє життя і не бере гріха на свою душу.

Мирного Вам неба над головою.

З повагою Олексій

Прошу Вас, хто читає ці рядки, донесіть цей лист мамі цього танкіста.

У мене є тільки її телефон +79525529550»