“Можливо, ми додому будемо повертатися через Київ”, – боєць АТО Андрій Русенко (Відео)

Андрій Русенко
Андрій Русенко

Нині уродженець Тернопілля Андрій Русенко – командир взводу стрілецької роти.

Активний громадський діяч, свободівець, депутат обласної ради, який вже понад три місяці бере участь в антитерористичній операції на сході України. У відпусту Андрій Русенко тимчасово повернувся додому, у Борщів.

Читайте також. Самооборона Майдану Тернопільщини відправила на схід відремонтований БТР (Фото)

Чоловік 2 вересня побував на засіданні сесії облради. Йому надали можливість висловитися і розповісти про те, із чим він мав справу на сході. Запропонували також окреслити небезпеку і можливі шляхи виходу з неї (див. відео, яке відзняв наш кореспондент – прим.)

З ним поспілкувалися за час відпустки працівники прес-служби Борщівської районної організації ВО “Свобода”. І поділилися цим інтерв’ю із ІА «7 Днів-Україна».

– Пане Андрію, розкажіть про події, які зараз відбуваються на сході України…

–  Особисто я побував у різних точках північної частини Луганщини.  Ми завдали дуже великої шкоди сепаратистам і будемо робити це й надалі. Побував я і на блокпосту Городище на заставі, коли ми контролювали прикордонний загін. Там періодично  – через день – відбувалися обстріли з важкої артилерії і різних видів стрілецької зброї. Багато поранених, розбито вщент нашу одну машину зв’язку. Хлопці, які в ній перебували, того вечора вирішили через спеку заночувати надворі. Це їх і врятувало.

Не раз я супроводжував конвой до населених пунктів під Луганськом, Щастям, до аеродрому, брав участь у затриманні сепаратистів, їх допиті, передачі органам СБУ.

Читайте також. 50 бійців батальйону “Тернопіль” поїхали на схід (Фото)

Я відчув, що люди не є вороже налаштовані проти вояків Українських Збройних Сил, які беруть участь в АТО. Вони виявляють підтримку, дякують за те, що ми тут, бо без цього взагалі були б хаос, анархія і мародерство. Допомагають водою, одягом, продуктами.

Правда, є там і провокатори, які намагаються звинуватити нас, що ми воюємо проти мирного населення. Це – для того, щоби похитнути віру людей. Багато місцевих розуміють, що це неправда, адже саме ми беремо їх під захист. І саме співпраця наших вояків з місцевим населенням, думаю, якраз і буде запорукою нашої перемоги. Я вважаю, що ніяка військова потуга не зуміє здолати  сепаратизм, якщо не буде підтримки місцевого населення.  Це моє бачення ситуації…

– А що там, на сході, найбільше підтримує дух бійців? Молитва, звістки від рідних…

– Звичайно, якою не була б підтримка громади, волонтерів, ніщо не замінить нам підтримки рідних, домашніх. Коли ми знаємо, що вдома все гаразд, тоді й служити набагато легше.

Я пішов на схід добровольцем, і від 20 травня вважаюся мобілізованим у батальйон територіальної оборони “Лев”. Звичайно, рідні були проти того, щоб я йшов на війну, бо маю троє малолітніх дітей і дружину. Мама зараз живе у Польщі.

– Діти усвідомлюють, що їхній тато – герой?

– Не знаю… Вважаю, що нічого героїчного я ще не зробив, хоча воюю на цій неоголошеній війні, яку називають АТО. Це мій обов’язок, я давав присягу на вірність народові України і не міг вчинити інакше.

– У вас, бачу, є індивідуальні засоби захисту. А як було із постачанням у перші дні?

– Коли ми приїхали в зону АТО, кожен уже мав бронежилет, каски – не всі. Завдяки людям, які збирали кошти, нас екіпірували добре. Мені особисто бронежилет купили на шахті, де я працював. Він хорошої якості, я сам його випробовував, як кажуть “прострілював”. І я ним задоволений. Каски ми отримали на другий-третій день уже на місці, теж завдяки зусиллям громади.

Є ще значні проблеми з формою і якісним взуттям, його ще й зараз не вистачає. А з технічної сторони ми відчуваємо проблему з приладами нічного бачення, нічними прицілами, тепловізорами, надійними засобами зв’язку (не мобільні телефони, які прослуховуються, а сучасні досконалі засоби супутникового зв’язку) і з цієї сторони ми сподіваємося на допомогу країн – гарантів нашої безпеки.

Читайте також. Відзначили тернопільських школярів, які під час канікул збирали необхідне для вояків АТО (Фото)

Знаю, що у батальйон уже надійшло кілька пакетів порошку для зупинки кровотечі, здається, із запасів НАТО, ампули з обезболюючими препаратами. Вони за 40 секунд зупиняють будь-яку кровотечу. Але цього замало. Я хоч і у відпустці, але стежу за подіями, які відбуваються там, і коли почув вчора у новинах, що наші війська оточують Щастя, щоб відбити його у сепаратистів, я був трохи шокований, бо цей населений пункт під Луганськом, де я вже кілька разів проїжджав через нього і воно вже було давно зачищене від ворогів, було давно безпечним,  і воно знову в руках неприятеля. А все через той конвой гуманітарний, який ми пропустили на свою територію і тепер вороги отримали значну підмогу на багатьох ділянках сектору А, тобто в Луганській області.

– На жаль, наша армія дуже мало відчуває допомоги від країн – гарантів безпеки, крім глибокої стурбованості…

– Так, це правда. Конкретної допомоги від Заходу чи від американців ми там не відчуваємо абсолютно. Наприклад, не бачив жодного разу тих американських сухих пайків, є лише наші, українські. Не бачив і медикаментів імпортного виробництва. Практично все, що ми отримуємо з боку гуманітарної допомоги, це все – нашого виробництва, Західної України та й сходу…

Читайте також. Із Тернополя до Слов’янська вже повернулися дві сім’ї (Відео)

– Чи не образливо вам там, на передовій, що більшість молоді, яка могла б прислужитися державі, живе зараз досить безтурботно?

– Такі питання не раз виникають: чому ми, а чому не вони, чи вони цієї потреби не відчувають? Думаю, поки що їх ця проблема, як кажуть, не болить. І вони не розуміють, що сьогодні війна там, а через кілька місяців вона може зачепити і їх, наші терени. Я цього не розумію. Я вважаю, що потрібно воювати вже, поки не пізно. Якщо ми не відстоїмо нашу державу, єдину і соборну,  втратимо її, то що про нас скажуть наші діти, що ми для них залишимо, як будемо дивитися їм у вічі?

– Яким вам бачиться майбутнє нашої держави? Адже маємо нового Президента, оголосили дострокові вибори…

– Майбутнє нашої держави бійці бачать в очищенні влади, люстрації, боротьбі з корупцією. Мають бути рішучі реформи для зростання економіки, мусять бути реформи у медицині і освіті, щоби Україна пішла дійсно європейським шляхом, щоби ми зробили реальні кроки для вступу у Євросоюз.

Читайте також. Пластуни у Тернополі зібрали для вояків АТО 4500 грн лише за дві години (Відео)

Поки що таких кроків я не бачу. Ми відчуваємо на собі тягар минулого, і ті два Майдани, на жаль, не змогли докорінно очистити владу. І скажу таке: можливо, це буде прикрою несподіванкою, що наші бійці додому зі сходу будуть повертатися через Київ.

– Російські ЗМІ дуже багато говорять про те, що багато біженців залишають Україну і виїжджають у Росію, що тут пекло…

– Не можу сказати, що їх велика кількість на кордонах. Є біженці, наприклад, з Луганська, бо у місті йшли бої і треба було себе рятувати. Спочатку їх було небагато, а коли організували так званий “зелений коридор”, число збільшилося. І вони виїжджали переважно в Україну.

Читайте також. “Час “диванних” патріотів минув”, – т. в. о. військового комісара Володимир Катинський

Вважаю, кожен має право вибирати: де йому переховуватися, де його родина і таке інше. Багато біженців, знаю, є на заході України і поводяться тут вони нахабно: будучи у нашому домі, починають насміхатися з наших пам’ятників, наших героїв, тим самим поширюючи негативну інформацію про Західну Україні і її мешканців у соціальних мережах. Але незважаючи на це все, захід не залишить у біді своїх побратимів, товаришів, соратників. Ми – українці, ми – сильна і боєздатна нація, яка дасть гідну відсіч кремлівському ворогу! Слава Україні!

Софія Левицька