Коли українці у 2020-му святкуватимуть Зелені свята

Фото ілюстративне
Фото ілюстративне

Трійця – одне із дванадцяти головних православних церковних свят. Воно прославляє Пресвяту Трійцю – Бога Отця, Бога Сина і Бога Духа Святого. День Святої Трійці також ще називають Зеленими святами або П’ятидесятницею.

Коли святкують Трійцю у 2020 році
Свято Трійці нерозривно пов’язане з Великоднем, а отже – не має сталої дати. Щорічно воно відзначається у неділю, на 50-й день після Світлого Христового Воскресіння. Тому у православних християн це свято й має ще одну назву – П’ятидесятниця.

Оскільки Великдень у 2020 році відзначається 19 квітня, то у Святої Трійці дата святкування припадає на неділю, 7 червня. У католицькій церкві, на відміну від православної, святкування П’ятидесятниці і Трійці розділене. Так, у християн західного обряду день Святої Трійці відзначають наступної неділі за П’ятидесятницею. У 2020 році вони святкуватимуть Трійцю також 7 червня – це один із рідкісних випадків, коли збігаються дати свят у католиків та православних. Трійця: що відомо про свято Вперше відсвяткувати Трійцю вирішили апостоли, які були учнями Ісуса Христа. Цим святковим днем апостоли хотіли увічнити велику подію – зішестя на них та Діву Марію Святого Духа. Назва свята означає єдність Святого Духа, Бога-отця і Бога-сина.

Відбулося це на п’ятдесятий день після Воскресіння Господнього. За біблійними переказами, під час молитви в Сіонській світлиці на Матір Божу та апостолів зійшов Святий Дух у вигляді благодатного вогню. Після цього апостоли раптово навчилися зцілювати і пророкувати, а також заговорили різними мовами, щоб проповідувати вчення Христа для народів світу. Традиції Зелених свят На Трійцю християни прикрашають свої будинки гілками дерев і запашними травами, які символізують відродження всього живого на землі. Віряни цього дня відвідують святкову службу в церкві.

У день Святої Трійці після служби прийнято відвідувати або запрошувати в гості близьких родичів і друзів, дарувати подарунки. Тому перед Зеленими святами господині проводять генеральне прибирання у будинку та на подвір’ї. Вони готують святкові частування, зокрема печуть хліб або коровай, аби порадувати своїх гостей найрізноманітнішими стравами. Після святкового обіду зазвичай влаштовувалися народні гуляння. Народні цілителі цього дня йдуть збирати трави. Вони вірять, що природа наділяє їх особливими чудодійними властивостями.
Обрядовість Зелених свят знаменує завершення весняного і початок літнього календарного циклу. Колись вони починалися ще в п’ятницю. Оселі ретельно прибирали — українці вірили, що сама Матір Божа перевіряє, чи чисто в хаті. Жінки до схід сонця йшли до лісу, щоб заготувати лікарських трав. Вважали, що таке зілля має бути особливо цілющим. У цей день збирали також і росу, якою лікували хворі очі.Напередодні, у суботу, сільські ґазди прикрашають подвір’я та господарські будівлі зеленими гілками липи. Липою прикрашають під’їзди, сходові майданчики і помешкання і міські жителі. Липою замаюють і сільський та міський транспорт.

Церква неодноразово зверталася до парафіян з проханням не нищити дерева. Бо ж за два дні той «май» знімають і викидають у смітник.

На Зелені свята, як і на Великдень, провідують могили померлих родичів. За дохристиянським віруванням, на Зелені свята мерці вдруге (після Великодня) виходять на світ із землі. На кладовищі правлять панахиду.

Окрім прикрашання осель шуваром та липою, українці дотримуються й інших обрядових традицій. На свято Трійці дівчата плетуть квіткові віночки і «завивають» ними березу. Кажуть, якщо гарненько завити берізку, збудуться задумані бажання, наприклад, покохає вподобаний хлопець. Якщо вінок розплететься і впаде — бажання не здійсниться.

Якщо на Трійцю наречений попросить у батьків коханої згоди на одруження, а на Покрову молоді одружаться — життя буде довгим і щасливим.

Старі люди казали: якщо на Трійцю падає дощ, це сльози померлих. За іншою прикметою, якщо падає дощ у цей день, буде багато грибів і тепла погода.

А ще, кажуть, від Зелених свят починається справжнє літо. Бо з цього дня не лише з неба, а й від землі тепло йде.