Чи поширяться злочини московитського режиму на інші країни Європи?

Директор Науково-виробничого центру з інформаційних проблем територій Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я.Підстригача НАН України Петро Жук:

Найважливішою подією минулого тижня було виявлення у визволених містах Київщини злочинів московитських окупантів проти мирного населення. Злочинів, які шокують.

У 21 столітті світ ще не бачив таких страшних звірств. Тому реакція всіх світових лідерів, які хочуть, щоб їх вважали людяними, цивілізованими й такими, які поважають правові норми, була емоційною, жорсткою й однозначною. Більшість із них раніше не могли собі уявити, що таке можливе в Європі, хоча не в самих їхніх країнах, але дуже близько від них. Неможливим це вважали і в Україні, особливо серед лояльної до Росії частини населення, оскільки в них вибили з пам’яті злочини радянського режиму проти українського народу в 20 столітті. А от нащадки злочинців не забули цього й ефектно продовжують злочинні справи своїх батьків. Через ілюзію своєї віддаленості в просторі й часі українська громадськість не надто реагувала на злочини китайської влади проти тибетського народу, які відбулися в час, коли Україна вже була незалежною. Подібне могло б бути й з реакцією громадськості Європи на московитські злочини у війні проти України. Проте демонстративно цього не сталося, оскільки повторення таких злочинів імперським московитським режимом проти інших країн виглядає цілком реальним. Адже нагнітання страху є частиною московитської імперської стратегії.

            Проте демонстративна реакція лідерів та засудження міжнародними установами, які не мають засобів для виконання своїх вироків, лише формують громадську думку, але не можуть припинити московитську злочинну діяльність. Важливим є те, наскільки сильною буде дієва реакція на ці злочини, відповідно до неї можуть бути різні наслідки цього для Європи та світу, тобто чи повторять московити свої злочинні дії в інших країнах Європи.

            Розглянемо три основні варіанти такої реакції.

            Після бурхливого засудження й окремих актів збільшення допомоги Україні й посилення санкцій проти Росії лідери провідних країн світу досить швидко забудуть про це і не нададуть Україні потрібної допомоги, передовсім, зброєю. Після цього вони схилять Україну до перемир'я з агресором без звільнення всіх окупованих територій. В цьому варіанті Україна має очікувати наступного етапу широкомасштабної війни з агресором. Для підготовки наступного нападу на Україну Росії буде потрібний тривалий час. Але протягом цього часу імперський механізм агресії не може простоювати, інакше він почне розкладатися, оскільки зло, яке не виходить назовні, спрямовує свою дію всередину країни. Тому московитська агресія буде на інші країн, які менш готові до війни, ніж Україна. Всі пострадянські країни, що не є членами ЄС і НАТО, або маріонетки Росії, або вже піддавалися її нападу і масштаб можливих наступних силових дій щодо них недостатній для задоволення патологічної потреби в агресії. Тому мішенню московитських ударів стануть сусідні з Росією країни ЄС. Тоді вони переконаються на собі, що таке московитський спосіб ведення війни і злочини проти людяності, які є для московитського режиму нормою.

            Другий варіант передбачає дуже потужні економічні санкції проти Росії з практично повною її економічною ізоляцією від майже всіх розвинених країн, але без достатньої збройної допомоги Україні. У цьому варіанті з поступовим послабленням Росії Україна буде мати можливість успішно продовжувати відвоювання своїх територій, але це буде відбуватися досить повільно й активна фаза війни затягнеться. За той час Росія налагодить власне виробництво найпотрібніших продуктів, відсутні в неї технології, відповідно до свого досвіду в цьому, вкраде, а де в чому їй допоможе Китай. Хоча активно допомагати Росії при цьому Китаю не надто вигідно не тільки через санкції проти нього за це, а й через те, що внаслідок перекриття транспортного сполучення Росія не зможе бути шляхом для китайських товарів у Європу. Мешканці Росії не будуть мати якісних речей але й не зазнають бідності. До такого стану вони звикли в радянський час і він їх буде цілком влаштовувати. Проте для еліт такий стан неприйнятний. Тому вони будуть здійснювати силові дії для пробивання економічної блокади, спрямовуючи ці дії на сусідні європейські країни. В таких діях терор і залякування населення цих країн особливо ефективні, будуть застосовуватися короткочасні захоплення суміжних з Росією територій і в деяких населених пунктах московити будуть повторювати звірства, які вони чинили в Бучі. Достатньої допомоги провідні країни НАТО не нададуть, оскільки агресія буде не надто масштабною, а московитське залякування ядерною війною - великим.

            Третій варіант - повна силова блокада Росії та тих країн, які не захочуть відмежуватися від неї, з повним закриттям ззовні її кордонів. З Росії не має виходити абсолютно нічого, а в Росію не повинно входити ніщо матеріальне, в неї має подаватися лише інформація про реальний стан Росії і світу. Вихід з Росії через Китай не може мати значних масштабів, тим більше, що він зовсім невигідний Китаю. Силова блокада Росії неможлива без активної участі України. Тому в цьому варіанті західні країни повинні дати Україні стільки і такої зброї, скільки треба для швидкого відновлення суверенітету над всією її територією і можливості надання нею допомоги дружнім країнам. Має сформуватися потужний локальний військовий блок сусідніх з Росією європейських країн, Британії та Канади. В умовах такої ізоляції в Росії буде відбуватися трансформація суспільної свідомості з погашенням експансіоністських імперських настроїв. Пропагандистська неправда про світ, яку подає влада, для цілком ізольованого від світу населення нецікава, образ зовнішнього ворога туманний і не стимулює. Воно буде шукати правду про себе й намагатися покращити власний стан. Місцеві еліти не будуть підгодовуватися з центру надходженнями від експорту сировини, оскільки такого експорту не буде. Тому вони будуть зацікавлені не в рості потужності імперської держави, а в розвитку власних територій. Внаслідок цього відбудеться реальний і безповоротний розвал злочинної імперії і московитські злочини проти людяності не будуть поширюватися в світі.

            Можливість московитських звірств пов'язана з некритичним ставленням в світі до брехні й зла загалом. Населення Росії та Китаю через засилля пропаганди не має можливості формувати адекватні уявлення про добро і зло в світі. Але сформовані суспільні стереотипи в Угорщині та Сербії, населення яких демократичним способом обрало проросійську владу в умовах жорстокої та цинічної війни Росії проти України, про яку, на відміну від населення Росії, мешканці цих країн мають всі можливості бути адекватно інформованими, показують велику моральну деградацію в цих належних до Європи країнах.

Петро Жук, 4.04.2022