Художника, який одним із перших пішов у Січові стрільці, вшанували на батьківщині

Яків Струхманчук
Яків Струхманчук

У селі Росохуватець Козівського району, де побачив світ талановитий український художник Яків Струхманчук, відзначили 130 років від дня його народження.

Як повідомляє Тернопільська облрада, відбулося спецпогашення конверта із зображенням Якова Струхманчука.

На зустрічі із громадою присутній на заходах заступник голови обласної ради Олег Боберський наголосив: «Ми повинні вшановувати та памятати своїх земляків, чиє життя є прикладом служіння народу та нації. Яків Струхманчук був не тільки талановитим художником. У 1914 році він одним із перших вступив до лав Українських січових стрільців, згодом воював в Українській Галицькій армії. Тоталітарний режим боявся, а тому знищував людей патріотичних, незламних, борців за волю України. Не оминула сталінська репресивна машина і уродженця нашого краю. Цей конверт розлетиться по усіх куточках держави, і наші співвітчизники згадають ще одну талановиту постать української культури та мужнього борця – Якова Струхманчука».

ДОВІДКОВО: Я́ків Струхманчу́к – український графік, карикатурист та портретист. Народився 10 серпня 1884 року у селі Росохуватець Козівського району Тернопільської області. У 1903–1908 студіював у Краківській і у 1909–1912 Паризькій академіях мистецтв. Стипендіат митрополита Андрея Шептицького. Співробітник сатирично-гумористичних львівських журналів «Зеркало», «Жало» й ін. автор ілюстрацій до «Історії України» Миколи Аркаса, до сатири «Ревун»   Лсипа Маковея,  творів Петра Козланюка та ін..У часі Першої світової війни та Визвольних змагань Яків Струхманчук — старшина Січових Стрільців та ад”ютант Командувача УГА генерала Мирона Тарнавського. Від 1920 року – у Києві. Член літературно-мистецької групи «Західна Україна» і співробітник її однойменного органу. Автор портретів й шаржів письменників тієї групи. Яків Струхманчук — автор статей на мистецькі теми у «Ділі» (1909–1912) і в журналі «Світ» (1926–1929), спогадів (у збірнику «Західна Україна») та ін. У 1921-24 працював у місті Тальне на Черкащині  завучем Вищих педагогічних курсів ім. Т. Шевченка. Був репресований, розстріляний  2 грудня 1937 року на Соловках за вироком трійки НКВС Карельської АРСР.