“Європейці повинні їздити ремонтувати зуби на Тернопілля”, – науковець Олена Дейнека (Фото, Відео)

P8290049-n– Кувейт має нафту. Що він із нею робить? Правильно, качає, продає і непогано живе. На Тернопіллі – такі туристичні можливості, що тут можна створити свій «клондайк» і непогано заробляти. Але ми цього досі не робимо, – каже Олена Дейнека.

Доцент кафедри маркетингу Тернопільського інституту соціальних та інформаційних технологій здійснювала науковий і методичний супровід дослідження, створення Туристичного паспорту області. Саме вона під час презентації цього об’ємного документа 29 серпня окреслила низку переваг нашого регіону і вказала на недоліки.

Читайте також. Медики Тернопільської лікарні №2 будуть стажуватися у шпиталі Тарнува (Відео)

– Такий паспорт для керівництва краю – це можливість визначити пріоритетні, потенційні та недооцінені види туризму, створити стратегію їх відокремленого розвитку на основі програмно-проектного підходу, для підприємців це  орієнтир для розвитку бізнесу  в окремих районах області, а також створення відповідних продуктів та реалізації спеціалізованих проектів в конкретних видах туризму, – каже науковець. – Бо розвивати все гамузом, як було досі, – неможливо.

Читайте також. У Кременці чекають Надзвичайного і Повноважного Посла Республіки Польща Генріха Літвіна (Фото)

Корисним буде новий документ і для потенційних інвесторів. Наприклад, він повинен зацікавити тих, хто будуватиме об’єкти туристичної галузі та доповнюватиме таку інфраструктуру. А саме з цим – серйозна проблема. Немає спеціалізованих точок продажу сувенірної та інформаційної продукції, навіть переночувати туристам у цікавих місцях – ніде. До того ж, в області досі не створили мережу інформаційних центрів, які давно – на комерційній основі – діють у сусідів.

– Коли ми аналізували ситуацію, то виявили, що кількісно 45% заходів це – тематичний туризм, тобто те, на що дає гроші держава, – каже науковець. – Йдеться про фестивалі, конкурси, свята. Тобто співаємо ми і танцюємо – здебільшого за державний кошт. Натомість ініціатива місцевого бізнесу, громад – низька.

Аби пояснити свої думки, Олена Дейнека презентувала результати маркетингового дослідження стану та перспектив туризму в Тернопільській області на слайдах.

– Завдяки дослідженню вдалося здійснити облік наявних ресурсів, причому – за напрямами. Ми виявили переваги розвитку туризму в окремих районах Тернопілля, а також спланували формат паспорту туристичних ресурсів області, – додала Олена Дейнека. – Туризм в окремих районах Тернопільської області носить неоднорідний, «строкатий» характер. Він розвивається лише в межах наявних туристичних ресурсів, відсутня об’єднуюча ідея розвитку та просування бренду туристичної індустрії краю.

У рамках такого дослідження, власне, склали рейтинг популярності видів туризму на Тернопільщині. Серед них: культурно-пізнавальний, пригодницький, подієвий (театралізовані шоу, покази мод, музичні конкурси, спортивні події) та екологічний. Однак великі перспективи мають й інші види, зокрема, аграрний (сільський, зелений) туризм може виступити локомотивом для розвитку всіх інших видів в районах Тернопільської області, а пригодницький (розважальний, спортивний, активний, екстремальний) може активізувати туристичний потік в область в цілому.

– Європейці повинні їздити ремонтувати зуби на Тернопілля, – каже фахівець. – Зараз вони це роблять у Львові, хоча й нелегально. Резерви медично-оздоровчого туризму у нас – надзвичайно потужні. Втім, ми надто далеко відстали в цьому плані від Львова, Сатанова. Хоча курорти Гусятина були б не гіршими.

Фахівець виокремила проблеми, яка заважають розвитку туризму на Тернопіллі. Насамперед, туризм влада сприймає не як окрему галузь,  а лише як якийсь напрямок. Кількість туристичних продуктів місцевого значення – майже 80%, тому мало хто про ті цікавинки знає.

– Хоча, аби оглянути всі цікавинки нашого краю, кількох днів мало, – вважає вона. – Тут можна бути місяць і щодня відвідувати якусь унікальну місцину.

Низьким є наразі і мультиплікаційний ефект туризму – тобто гості залишають у нашому краї надто мало грошей. Вони приїздять сюди, ночують і їдуть далі, не купуючи сувенірів, інформаційних буклетів тощо. Адже сфера в ому числі туристичних послуг – у зародковому стані.

– Наприклад, пікнікові зони, – каже Олена Дейнека. – Скажіть, де вони у нас є? А наша область – транзитна. Люди, які через неї проїжджають, повинні мати змогу зупинитися, поїсти, можливо, прийняти душ. Я бувала в Угорщині. Там такі пікнікові зони створили через кожних 10 км. Туристи ними дуже охоче користуються.

Читайте також. Туристичний паспорт Тернопілля – узагальнені дані про всі можливості краю (Фото, Відео)

На додачу, на Тернопіллі не сформовані туристичні потоки. Скажімо, у нас багато говорять про релігійний туризм – поїздки принаймні до трьох святих місць: Зарваниця, Почаїв, Язлівець. За фактом, там щороку бувають більше мільйона паломників. Однак документально, офіційно – тисячі.

– Немає паломницьких центрів, які фіксували б цю статистику і узагальнювали її, – продовжує фахівець. – До того ж, на Тернопіллі надто слабка іміджева політика. Скажіть, хто про цікавинки Тернопілля знає у світі? Просто інформації немає.

Олена Дейнека пригадала, що футурологи, «заглядаючи» у майбутнє України, бачили кілька реальних шляхів для її розвитку: космічний, інформаційний, туристичний і медичний. Саме два останніх – точка відліку для Тернопілля із його можливостями і ресурсами, в тому числі – екологічними, рекреаційними.

– Так, ми можемо залишити наголос на духовності, патріотизмі, національних цінностях, – вважає вона. – Наприклад, туристи у нас могли б доторкнутися до культурних надбань Західної України, пожити у середовищі спілкування українською мовою. А скільки музеїв на Тернопіллі? Думаю, їх немає стільки ніде більше…

Наостанок Олена Дейнека порадила владі обрати свій підхід до розвитку кожного з напрямків туризму. Особливо це стосується недооцінених в економічному плані – медичного, зеленого. Окрема стаття, створення туристично цікавих місцин для людей із обмеженими можливостями.