Екскомандир катера “Бердянськ” розповів про своє життя після російського полону (Фото)

фото: Суспільне Одеса

До Дня Військово-Морських Сил Збройних Сил, який Україна святкує в першу неділю липня, журналісти Суспільного Одеса підготували матеріал про екскомандира катера “Бердянськ” Романа Мокряка. У 2018 році його з екіпажем захопили у полон російські військові. Нині чоловік на службі в Одесі, однак у море не виходить.

Роман Мокряк з 2009-го року служив у Військово-морських силах в Севастополі. Через анексію Криму переїхав до Одеси. А у 2018-у році, під час служби на катері “Бердянськ” його разом з іншими 23 моряками взяли в полон російські військові.

Чоловік розповів, що їх утримували в СІЗО в Сімферополі та Москві, обмежували в листуванні та схиляли до співпраці з російськими спецслужбами.

“Я в липні-червні місяці отримував листи, в яких мене поздоровляли з Новим роком та Різдвом Христовим. Адвокат, якого мені призначила російська сторона, розпочала розповідати, що проти мене в Україні порушили кримінальну справу, що я зрадник і тому подібне. Саме їй я і вказав шлях, яким їй необхідно сходить, тому що я розумів, що все це брехня,” – поділився Роман.

Він також розповів, коли опинився в полоні, перше що відчув – це розгубленість.

“Потім, коли нас перевезли до Москви, і ми почали отримувати першу інформацію, і побачили як нас підтримують в Росії, деякі росіяни, які писали нам листи. І коли їздили на судові засідання – ми бачили ту підтримку, яку нам надавали. Бачили тих волонтерів, які передавали в СІЗО передачки, ми розуміли, що нас ніхто не кинув, не забув. І це нам давало сили і віру в те, що все буде добре”, – розповів Роман.

фото: Суспільне Одеса

Після повернення з російського полону, Роман Мокряк ремонтує навігаційне обладнання військових кораблів. Розповів, що служити на борту не може через стан здоров’я, але хоче допомагати вітчизняному флоту, зокрема впроваджувати стандарти НАТО.

Військовим Роман вирішив стати за прикладом батька. З кореспондентами Суспільного чоловік поділився спогадами про те, як святкував із батьком День військово-морських сил.

“Я як зараз пам’ятаю, кожного року батько діставав свою парадну форму. Начищав всі медальки, значки. Він одягався у цю форму і ми їздили до міста, у Кропивницькому, там проводились зібрання ветеранів. Цікаво було”, – поділився Роман.

Мокряк також додав, що український флот зараз хоча і невеликий, але “зубастий” і морські рубежі під надійною охороною.

“Я вмію чекати”

Батьки Романа мешкають у селі Карлівка Кропивницького району. Але наразі батько Романа знаходиться в Донецькій області. Микола Мокряк з 2014 року захищає Україну. Мати Романа розповіла, що поспілкуватися з чоловіком відеозв’язком вдається не кожного дня, а тільки коли він не на чергуванні.

“Я одружилася з ним, і перший похід був 9 місяців, і я його чекала! Я вмію чекати, я впевнена у своїх хлопцях, звичайно, чекати важко. Особливо зараз, коли йдуть бойові дії. Важко чекати було Романа, але ми сильні, ми все зможемо. Ніхто, крім нас!” – поділилася мати Романа Наталія Мокряк і додала, що пишається чоловіком та сином.

фото: Суспільне Одеса

Жінка розповіла, поки син був у полоні, вона ремонтувала його кімнату. Наталія поділилася своїми спогадами про те, як торік наприкінці вересня їй повідомили, що Романа звільнять.

“Тоді знаєте, з’явилося таке бажання, за два дні поклеїла, пофарбувала, сіла і чекала Романа. Тут всі речі такі символічні. Прапори, з якими його чекали. Картину намалювала художниця із Маріуполя, така велика патріотка України Ганна Тербізова. І коли вона дізналася, що я мама саме командира корабля цього, що вона намалювала, вона вислала її в подарунок,” – розповіла Наталія.