Чому витрачаємо на їжу найбільше в Європі

Вартість енергоносіїв катастрофічно впливає на ціну товарів і послуг. Дорожчають газ, електроенергія, а це означає не що інше, як подорожчання не лише комунальних послуг, а й побутових товарів, продуктів харчування.

Уже суттєво набрала в ціні олія. Цей продукт почав дорожчати ще влітку. Здавалося б, тепер, восени, коли зібрали свіжий врожай соняшника, ціни мали б пригальмувати. Але споживачів шокує порівняння вартості олії закордоном і в Україні. Чому, наприклад у Польщі, експортована туди з України олія, і не лише вона, дешевша як у нас? Пояснив ситуацію експерт Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин. За його словами, на те, чому один і той самий товар у нас і наших сусідів має різну ціну, є багато причин «Особливість полягає у формуванні ціни на ринку. В ЄС податок на додану вартість на харчові продукти — від п’яти до семи відсотків, а на промислові — 20. В Україні податок не залежить від групи товару. Він становить завжди 20 відсотків. Ми з вами 15 відсотків переплачуємо порівняно з іноземцями за один і той самий наш товар», — пояснив експерт. У листопаді ціни на олію точно не знизяться, бо, як каже експерт, вони продовжують рости на світовому ринку. Тому в листопаді слід очікувати подальше зростання вартості цього продукту, але незначне: на два-три відсотки. Для порівняння: у середині жовтня літра соняшникової олії в Україні коштувала в середньому 69,88 грн, в Польщі — 46,41 грн, Німеччині — 42,10 грн, Італії — 22,88 грн.

Уже зросла й ще зростатиме в ціні надалі курятина. Окрім того, що виробники скорочують її виробництво, поштовх для збільшення вартості дав і законопроект №5600, що лежить поки у парламенті без діла, але вже готовий до прийняття, який підвищує податкове навантаження на вітчизняне птахівництво. Пензин каже, що курятина і яйця можуть подорожчати до кінця року більше, ніж свинина та яловичина.

Зрозуміло, що з наближенням зими ціни на овочі теж підуть догори, оскільки незабаром їх будуть постачати з тепличних господарств або імпортувати. Вони додадуть 20-30 відсотків до кінця року. Але це — традиційні сезонні коливання.

Що дуже «цікаво», так це те, що попри рекордний урожай зернових цього року, прогнозується вже в наступному році збільшення вартості хліба. За словами президента Всеукраїнської асоціації пекарів Юрія Дудченка, хліб не тільки виросте в ціні, але втратить свій смак. «У країні має гарантовано залишитися 3,5 мільйона тонн пшениці другого і третього класів. Борошно буде із заниженою хлібопекарською якістю, тобто хліб може виходити не такий пишний, не такий ароматний, та й не такий він буде смачний. Це все призведе до того, що кінцевий продукт подорожчає», — заявив Дудченко. Це обумовлено тим, що через зростання цін на світовому ринку фермери України кинулися продавати зерно за межами держави. У підсумку в нас залишається занадто мало пшениці.

Прогнозується, що виробникам хліба доведеться докуповувати зерно у фермерів з інших країн, що позначиться на ціні кінцевої продукції. Крім цього, борошномели будуть змушені використовувати фуражне зерно другого і третього сортів. Подешевшати може цукор, який виробляють вже з нового врожаю буряків. Дешевшають і яблука. Їх невисока ціна триматиметься й до кінця листопада.  

Долучився до прогнозів цін і Нацбанк. У його висновки хочеться вірити більше. Отже, як стверджують спеціалісти НБУ, інфляція в кінці 2021 року становитиме 9,6%, а наприкінці 2022-го — п’ять відсотків. Тобто, у цьому році кожна наша гривня «зхудне» в середньому на 10 гривень, а в наступному — на п’ять.

Але в магазин, зокрема за продуктами ми не ходимо з прогнозами, а із зарплатою, яка катастрофічно низька порівняно з європейськими країнами. Підрахували, що українці витрачають на їжу найбільше в Європі — майже 50% свого бюджету, більше, аніж німці чи поляки. Це — не тому, що ми багато їмо, а тому, що зарплати в нас українські, а ціни – європейські.

Валентина Девлиш-Баца.