Чому Тернопільщина «пролітає» над сланцем?

фото ipress.ua
фото ipress.ua

Розмови про те, що сланцевий газ добуватимуть поблизу Тернопільщини, а, можливо, й в Бучацькому районі Тернопільської області, викликали низку запитань у громади регіону. Якщо газ добуватимуть в області, чому громаду ніхто принаймні не сповістив про це, чим загрожуватиме такий видобуток екології краю?

В Тернопільській обласній раді повідомили, що про плани щодо видобутку газу в регіоні нічого не знають. Не чули про це й спеціалісти, дотичні до геолого-розвідувальних робіт. Відомо, що на території області є поклади сланцю. Але чи є Тернопільщина в «сланцевих» планах? Ще два роки тому точилися розмови про те, що частину Тернопільської області планується включити в проект угоди про розробку родовищ сланцевого газу компанією «Шеврон». Території повинні були ввійти до Олеської площі газових сланців, як і частина Львівської та Івано-Франківської областей. На той час Міністерство екології звернулося до нашої обласної ради із пропозицією погодитись включити площі до переліку ділянок, що можна було б надати в користування для проведення пошуково-розвідувальних робіт.

Дискусій було багато. Найбільше обговорювали питання про складнощі буріння на густонаселених територіях, як у нас, та про ймовірне забруднення водоносних горизонтів хімічними реагентами, що застосовуються при видобутку сланцевого газу. Тоді кінцевого позитивного рішення не виробили, а представники міністерства дивувалися: чому? Адже на той час пропозиції обласній раді були на рівні прийняття рішення лише про наміри. Думається, не останню роль зіграла підготовка до парламентських виборів і небажання збурювати електорат.

Говорили про те, що хоч на шальку терезів поставлена енергетична незалежність України, безпека людей, які живуть у цьому регіоні над Дністром, — понад усе. Адже екологічні ризики недостатньо вивчені: як гідророзриви пластів вплинуть на водоносні шари, чи не будуть вони забруднені під час буріння, що буде після використання свердловин… — Сланцеві породи на площі «Олеська» залягають на глибинах від двох до трьох кілометрів від поверхні землі, — пояснює провідний геолог державного науково-виробничого підприємства «Геоінформ України» Василь Кітура. — Відповідно, гідророзриви були б саме там. А водоносний шар у нас на глибині не більше як 400 метрів. Зверніть увагу, що в багатьох населених пунктах, або за їх межами, розташовані здебільшого стихійні сміттєзвалища. Невже ми думаємо, що непотріб, який викидаємо, зокрема хімічні речовини, відходи від ламп, батарейок, не потрапляють у питну воду? Адже з дощовою водою хімікатам набагато ближче дістатися до водоносного шару, ніж тим хімічним речовинам, які закачують у свердловини на два кілометри для видобутку сланцевого газу.

Більшість населення області споживає питні підземні води із незахищених підземних горизонтів, що на глибинах кількох метрів — до перших десятків метрів від поверхні землі. При розташуванні й впорядкуванні ділянок, де сміттєзвалища, практично не проводять геологічні й гідрогеологічні дослідження щодо забруднення водоносних горизонтів. Те, що Тернопілля тепер поза проектом, — не на користь нашому регіону, впевнений заступник голови обласної ради Олег Боберський. — Адже громади тих областей, які працюють із «Шевроном», отримають у свої бюджети кошти від десяти відсотків видобутого газу, — каже Олег Володимирович. — Це передбачено відповідними угодами про розподіл продукції, які затверджено сесіями Львівської та Івано-Франківської обласних рад. Громади матимуть можливість розвивати на своїх територіях інфраструктуру, будувати дороги, школи, дитячі садочки.

За словами Василя Кітури, наразі йдеться тільки про пошукові геологорозвідувальні роботи, які проводитиме американська компанія. В процесі геологічного вивчення у першу чергу з’ясують, чи є сланцевий газ у цих породах. А при дослідно- промисловій розробці буде визначена кількість і якість сланцевих газів. Якщо результати геологічних досліджень дадуть позитивні результати й будуть виявлені промислові запаси, розповів Вавиль Кітура, тільки тоді йтиметься конкретно про розробку газових сланців в Україні. А цей процес може тривати 5─10 років. Але це — наша перспектива досягнути енергетичної незалежності.

За прогнозами фахівців, перспективні запаси сланцевих газів в Україні становлять майже 7 трлн кубометрів, з яких 3 трлн — на Олеській площі. Якщо в США кубометр такого газу коштує 100─150 доларів, то в нас передбачається у межах 200─250 доларів. — Американці позбулися залежності від традиційного газу, видобуваючи сланцевий, — каже Василь Кітура. — Світ — на порозі сланцевої революції. Ще років п’ять-десять, і Україна зможе не тільки забезпечити себе газом, а й експортувати свій — сланцевий газ. Навіть така консервативна країна як Велика Британія почала проводити в себе пошукові роботи зі сланцевих газів. Нерішучість більшості депутатів обласної ради два роки тому, пасивність керівництва краю нині чи об’єктивні обставини, зокрема те, що в нашій області найменші поклади сланцю, завадили Тернопільщині стати учасником проекту. Факт залишається — проект змінили.

Нині Тернопільщина не входить до планів розробки «Шеврону». Це могло б заспокоїти жителів області, зокрема Бучацького району, з приводу того, що екології краю немає загрози, якби не специфіка видобування сланцевого газу. А вона полягає в тому, що роботи проводяться за допомогою горизонтального буріння і заходитимуть під землею на територію нашої області по колу від свердловини на відстань кількох кілометрів. При цьому соціальні гарантії отримають сусідні області, задіяні в проекті.