55 громад на Тернопіллі: план затвердили, але не показали

йцц22 квітня уряд поставив вольову кому в історії створення об’єднаних територіальних громад на території Тернопільської області: оголосив про те, що затвердив перспективний план формування їх територій.

Це означає, що відтепер долю сіл, які від початку реформування — із 2015 року не визначилися й не утворили громаду чи не приєдналися до тієї чи іншої громади, майже вирішено: їх приєднали до інших ОТГ, або ж об’єднали в громади адміністративним шляхом. Уже на офіційному рівні фактично остаточно затверджено території громад, населені пункти, які туди входять.

Але це — тільки кома. Крапку поставлять тоді, коли на сайті парламенту буде опублікований відповідний документ. А поки принаймні на початку цього тижня, коли матеріал готувався до друку, такого документа там не було. Тож виходить, що деталі узгоджують, претензії представників населених пунктів згладжують.

Реформатори переконані, що відтягувати реформу далі не можна й децентралізація буде завершена до кінця цього року. Як підкреслив заступник міністра розвитку громад та територій В’ячеслав Негода, де є розбіжності, нині шукають компроміси. Головне в реформі, нагадує урядовець — зміцнення громад. А розбіжності в підході до цього процесу напевно є, зокрема й щодо Тернопілля.

Межі та адміністративні центри 55 об’єднаних територіальних громад нашої області вже затверджені. За інформацією різних інформаційних джерел (офіційного повідомлення поки немає), у ході перемовин і узгоджень статус ОТГ втратили і будуть приєднані до інших громад вісім діючих ОТГ. Зокрема, Чернихівецьку й Колодненську сільські ОТГ приєднують до Збаразької міської ОТГ, а Настасівську — до Великоберезовицької ОТГ. Новосільська сільська ОТГ стане частиною Скориківської сільської ОТГ, Млиновецька сільська ОТГ — Зборівської міської ОТГ, Коцюбинецька сільська ОТГ — Васильковецької ОТГ, Озерянська сільська ОТГ — Борщівської міської ОТГ, а Дорогичівська сільська ОТГ — частиною Товстенської селищної ОТГ. Навколо Тернополя, крім Великоберезовицької ОТГ, будуть працювати Байковецька, Білецька, Великогаївська, Великобірківська та Підгороднянська об’єднані територіальні громади.

Підкреслю: доки документ не оприлюднений, це — попередні дані. Як переконаний народний депутат восьмого скликання Олег Барна, громади ще можуть поборотися за свої права. «Об’єднуватися потрібно було давно, — каже Олег Степанович. — Неодноразово про це казав тим, хто входить до органів місцевого самоврядування зокрема в Чортківському районі. Так, селище Нагірянка мало б ще три роки тому стати центром громади, об’єднуючи навколо себе навколишні села. Не послухали й дуже багато втратили. Адже впродовж п’яти попередніх років могли отримати для розвитку величезні кошти. Уряд виділяв на тисячу жителів ОТГ від 2 мільйонів 700 тисяч до трьох мільйонів гривень. Порахуйте, скільки б отримала громада, якщо в такій ОТГ могло б бути в межах десяти тисяч жителів… При чому кошти розподіляли пропорційно до кількості тих, хто живе в селах. Тепер ці населені пункти все одно об’єднають, але фінанси, які могли б отримати за ці роки, й які мали б піти на школи, дитячі садочки, дороги в цій місцевості, втрачені…».

Як підкреслює громадський активіст, який вивчає питання, що стосуються ОТГ, Олег Вітвіцький, затвердження перспективних планів формування територій громад — це завершення базового етапу адміністративно-територіальної реформи.

— На прикладі Тернопільської області можемо констатувати, що фінальне протистояння між центральною владою та місцевими громадами, за великим рахунком, завершилося на користь громад. Залишилося кілька «вузьких» місць, як от ситуація із об’єднанням Коцюбинецької та Васильковецької громад на Гусятинщині. Як не намагались окремі чиновники київського чи обласного рівнів «перекроїти» карту ОТГ на власний лад, спроможні громади відстояли своє право на існування та розвиток. Затверджений документ загалом увібрав у себе більшість пропозицій «знизу». Дієва публічна боротьба лідерів громад, місцевих активістів і мешканців наших сіл і містечок стала запорукою хай і локальних, але надзвичайно важливих перемог.

Олег Вітвіцький каже, що прикладів таких перемог справжнього народовладдя і здорового глузду чимало. «Іванівська ОТГ Теребовлянського району — одна із зразкових невеликих громад, мабуть, для усієї України, Озернянська ОТГ на Зборівщині, Білецька громада Тернопільського району. На особливу увагу заслуговує і Саранчуківська ОТГ на Бережанщині, де триває будівництво унікального всеукраїнського патріотичного вишкільного центру імені Івана Гавдиди, яка, як і ряд інших, змогла розширити свої кордони», — стверджує він.

Наступний етап реформи — ліквідація тих районів, які є тепер, і утворення нових. «Не варто погоджуватись з думкою заступника міністра розвитку громад і територій В’ячеслава Негоди про те, що «для людей питання реформування районів менш чутливе», – каже п. Олег. — Украй важливо напрацювати справедливий, збалансований, економічно та історично обґрунтований документ, який не викличе протестів і заперечень. Остаточні рішення щодо формування адміністративно-територіального устрою уряд і парламент мають прийняти до кінця червня, до того, як ЦВК оголосить про призначення місцевих виборів».

Після формування громад розпочнуть створення районів. Попередньо відомо, що в нашій області планують сформувати чотири райони — Тернопільський, Чортківський, Кременецький і Бережанський. Урядовці запевняють, що до кінця року житимемо в новій адміністративно-територіальній реальності, зафіксованій у Конституції. Тож очевидно, що одразу за ОТГ «кроїтимуть» та «зшиватимуть» і райони.

Тіна Влад.