23 травня – найголовніше в Україні травневе свято

1З-поміж травневих свят, державних і народних, є найважливіше свято цього місяця: День Національних Героїв. Однак воно досі не офіційне. Йдеться про визнання на державному рівні.

День Героїв, або Свято Героїв – щорічне свято в Україні, встановлене на честь українських вояків, борців за волю України, передусім лицарів Руси, козаків Гетьманської Доби, гайдамаків, опришків, січових стрільців, вояків Армії УНР, ОУН та УПА, а також героїв Небесної сотні та сучасної московинсько-української війни. День Героїв – це день пам’яти всіх українців, які присвятили своє життя боротьбі за свободу та незалежність України, це свято величі духу українських вояків, борців за волю України. День Героїв – символ незборимости української нації.

У сучасному вигляді відзначається 23 травня, але святкові та пам’ятні заходи проходять весь тиждень, на який припадає свято. Для зручности та якомога більшої участі, масові заходи, почасти, відбуваються у п’ятницю, суботу та неділю, які настає після свята. Львівська обласна рада прийняла рішення про святкування в четверту неділю травня.

З ІСТОРІЇ ВИНИКНЕННЯ СВЯТА

1941 року Другий Великий Збір Організації Українських Націоналістів постановив щороку 23 травня святкувати День Героїв. Свято було приурочене до сумного дня 23 травня 1938 року, коли в Роттердамі було вбито Євгена Коновальця. Було обумовлено й те, що саме у травні пішли з життя «кращі сини України XX століття»: Микола Міхновський, Симон Петлюра та Євген Коновалець.

До здобуття Україною незалежности свято відзначали підпільно, а з проголошенням незалежности із 1992 року свято почало набувати розголосу.

Від 2014 року свято потроху починають визнавати державні та самоврядні органи, проходять культурно-масові заходи, організовані владою.

Після початку новітньої московинської агресії в цей день патріоти вшановують загиблих у сучасній московинсько-українській війні (називаймо речі своїми іменами!) захисників України.

Сьогодні День Героїв широко святкується передовсім у Галичині, де до нього приурочують офіційні урочистості, але останніми роками відбулося значне поширення святкування в центральні та східні області України. Національно-патріотичні організації домагаються встановлення Дня Героїв офіційним державним святом.

unnamed

ТО ХТО Ж ВІН, УКРАЇНСЬКИЙ ГЕРОЙ?

Героєм української нації вважаємо того, хто захищає наш національний спосіб життя, цілісність нашої прадавньої держави, єдність української Нації, рідні звичаї, культуру, мову і Рідну віру, які сягають у сиву давнину тисячолітньої минувшини і часів ОУН, УНР, Гетьманщини, Руси, Антів, Сарматів, Скитів, Черняхівської, Мізинської, Трипільської культур. Цього дня ми повинні славити і героїв-рідновірів, адже саме вони зберігають і передають Національні цінності, захищають їх від глобалістичних, інтер(без)національних, мульти(без)культурних процесів, демо(но)кратії світових релігійних культів на зразок юдо-християнства й ісламу. До нас дійшло дуже мало імен давньоруських волхвів і героїв, які загинули за Рідну, Українську Національну, віру.

Пом’янімо ж тих, чиї імена нам відомі, й тих, чиїх імен не знаємо, але пам’ятаємо про їхній подвиг во славу Рідних Богів і віри Предків:

– Руського короля Одонацера, який провадив священну війну проти римських християнізаторів! Слава йому!!!

– Славетного князя антів Буса (Божа) з його синами і 70 старійшинами, яких 475 року розіп’яли знавіснілі готи-християни! Слава нашим витязям!

– Жерця Бушівського Миробога з Поділля! Слава йому!

– Славетного Великого князя Київського Святослава, який захищав Русь і Слов’янщину від знавіснілої християнізації! Вічна слава йому!!!

– Київських Волхвів, Жерців і киян-рідновірів, які загинули під час насильницького хрещення Руси Володимиром-Базилієм 988 року! Слава всім їм!!!

– Жерця Богомила Солов’я з Новгорода, який захищав рідні святині від християнської орди 989 року! Слава йому!

– Волхва Ухорена і брата його Словена! Слава їм!!!

– Волхва храму Вогнебога Костирю, який свято оберігав вогнище храму! Слава йому!

– Жерця храму Бога Прове Міке! Слава йому!

– Волхвів, рідновірів, дорослих і дітей, яких спалив князь Володимир у містах і селах Подністров’я в 991 – 992 роках!

– Київських Волхвинь-чародійок, закатованих християнською церквою 1018 року! Слава нашим Волхвиням!

– Жерців-бодричів, які 1066 року підняли повстання проти християнізації Венедської держави! Слава їм!

– Волхва, якого зарубав князь-християнин 1069 року! Слава героєві Волхвові!

– київського Волхва, який 1071 року загинув від рук християнських посіпак! Слава йому!

– Жерців храму Триглава, загиблих від рук князів-християн у землі лютичів 1128 року! Слава нашим Жерцям!

– Волхвів і героїв-захисників культового центру Сварожича у землі лютичів, яких1157 р. спалили саксонські хрестоносці! Слава нашим героям!

– Балтійських Жерців і рідновірів Старгородських, яких 1166 року закатували германські християнізатори! Слава нашим Жерцям і рідновірам!!!

– Усіх Волхвів і героїчних лицарів, хто 1168 р. захищав від християнської орди храм Аркону, хто загинув у полум’ї разом з рідними кумирами і священними стягами! Слава їм!

– Волхвів і жерців, захисників рідних храмів у Медоборах на горі Богит! Слава їм!!!

– Волхва князя Всеслава Полоцького, який до останнього подиху боровся проти християнської експансії! Слава йому!

– Чотирьох Волхвів, яких 1227 року спалив князь Ярослав у Новгороді! Слава їм!!!

– 12 Віщих Волхвинь, яких 1411 року спалили християнські церковники у Пскові… Слава нашим Волхвиням!!!

– Олександр Капінос («Кремінь»), майданівець, Герой України: «Коли я впаду, мою кров вип’є рідна земля, щоб виростити з неї траву для коня того, хто стане на моє місце».

– Станіслав Ковтун. Захищав святиню Перуна біля Національного музею історії України від християнських прово-каторів. Воював у лавах 25-ої аеромобільної дніпропетровської бригади. Слава Святославові Ковтунові!!!

– Небесна Сотня і Небесний батальйон захисників сучасної Руси-України! Слава їм!!!

– Серед легендарних героїв – Миробог, Радогост, Володимир, Мамай… Слава нашим героям!!!

Загалом же при так званому хрещенні Руси було знищено ДЕВ’ЯТЬ МІЛЬЙОНІВ УКРАЇНЦІВ із ДВАНАДЦЯТЬОХ МІЛЬЙОНІВ!!!

Слава всім Волхвам, Жрецям, Воїнам-героям і всім Рідновірам, дорослим і дітям, названим і не названим, про яких ми знаємо і не знаємо, але пам’ятаємо,  що вони полягли у борні за Віру Предків і життя нащадків! Ця пам’ять хай вічно живе в наших серцях і збуджує нас до героїчного чину!

Героям – слава!

Любов Сердунич,

публіцистка, просвітниця.

One thought on “23 травня – найголовніше в Україні травневе свято”

Comments are closed.