“Ох, уже ця дружба сім’ями, як я про неї шкодую” – історія одної зради

Багато років ми з чоловіком жили щасливо, ростили двох чудових, розумних синів, з боку сім’я виглядала ідеальною. Джерело

Наші відносини друзі і знайомі вважали прикладом для наслідування. Я в свою сторону часто чула слова заздрості від знайомих та рідних.

Я, звичайно, знала, що до мене Михайло не витримав конкуренції зі своїм другом, їм подобалася одна дівчина, Оксана. Одружився з нею Володя, а Михайло все ніяк не міг її забути до тих пір, поки не пов’язав долю зі мною. Я була щиро закохана в нього, впевнена у взаємності почуттів, всю душу вкладала в наш скромний будинок. Загальна робота примирила Михайла з Володею, ми стали дружити сім’ями. Ох, уже ця дружба сім’ями, як я про неї шкодую.

Чоловік мій Михайло дуже багато працював, я ростила двох синів, тільки й встигала відводити їх в школу, в секції, займалася садом, допомагала батькам. З глухого району ми перебралися ближче до роботи чоловіка, купили трикімнатну квартиру, через 8 років, переїхали в двоповерхову квартиру, побудовану фірмою, де мій Михайло працював програмістом.

Ми залишилися вдвох, правда, я доглядала за мамою і свекрухою. Чоловік запропонував взяти ділянку, побудувати котедж, продати для цього сад і трикімнатну мамину квартиру. Я погодилася, побудували будинок, обжилися, маму до себе забрали, свекруху відвідували в її міській квартирі.

Велику ділянку землі біля будинку мені довелося обробляти своїми силами. Я важко працювала, Михайло вічно на роботі пропадав, намагалася йому не телефонувати, щоб лишній раз не турбувати чоловіка. У скільки він повертався, я не контролювала, втомлювалася просто дуже від постійної нелегкої праці.

У відпустку приїхав старший син, він вже працював у великій столичній фірмі, вирішив самовіддано допомогти мамі по господарству. Я була щаслива, ми спілкувалися, збиралися подивитися фотографії з його подорожей. Він пішов до батька в кабінет, батько і по вихідним був на роботі, включив комп’ютер, через деякий час чую його розлючену розмову, він по телефону з кимось сварився. Я забігла в кімнату, бачу на батьківському комп’ютері фотографії жінки. А син, як я зрозуміла, по телефону сперечався з батьком.

Щастя випарувалося, залишилася гіркота життя. Син, вже не випадково, а навмисно перетрусив всю батьківську пошту, з’ясував, що рік уже дружина його друга, колишня кохана, з якою одружився Володимир, шле йому фото. Ми до них рік тому заїжджали, по старій дружбі, розповіли, що живемо в котеджі, діти влаштовані, все у нас добре. Вона позаздрила, почала закидати чоловіка своїми фото і ось уже пів року, як приїхала, покинула чоловіка, а Михайло їй орендував квартиру.

Довго я себе сварила, за цю дружбу сім’ями, через яку моя сім’я розвалилася. Сини батька не зрозуміли, винуватять його в усьому, мене підтримали. Ми розійшлися. Одне втішає: я позбулася від непотрібного мені великого котеджу з ділянкою, живу в двоповерховій квартирі з мамою.

Все себе питаю: що я робила не так? Як я не відчула його зраду, не почала підозрювати, що він мене обманює? Тепер розумію, що хоч я жила в достатку, але важко працювала та щастя не мала.