Рада ухвалила закон про податкову амністію у першому читанні: що зміниться для підприємців?

фото: Економічна правда

Депутати Верховної Ради на сьогоднішньому засіданні ухвалили у першому читанні законопроєкт №5153, яким пропонується амністія капіталів – одноразове декларування активів фізосіб для легалізації своїх статків.

Документ підтримали 245 депутатів, інформує Економічна правда.

Податкова амністія дозволить громадянам, які ухилялися від сплати податків, відкрити свої справжні статки та доходи, уникнувши при цьому покарання. Основною метою є детінізація економіки шляхом декларування активів.

Законопроєктом передбачається у період з 1 липня 2021 року до 1 липня 2022 року провести одноразове добровільне декларування активів фізичних осіб. Також особи повинні будуть сплатити одноразовий збір: 5% щодо активів, розміщених на рахунках українських банків; 9% для розміщених за кордоном; 2,5% щодо вартості держоблігацій, придбаних у період з 1 січня 2021 року до 20 червня 2022 року.

Проведення податкової амністії зумовлено, зокрема, запровадженням в Україні плану протидії ухиленню від оподаткування (BEPS) та системи автоматичного обміну податковою інформацією (FATCA), що ускладнить виведення грошей в офшори та інші подібні схеми.

Депутати також підтримали за основу два пов’язані законопроєкти: №5155, що стосується змін до статті 16 Закону України "Про валюту і валютні операції" та №5156, яким вносяться зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України.

Законопроєкт №5155 підтримали 249 нардепів, а №5156 – 252 депутати.

До президентського законопроєкту також було подано три альтернативних законопроєкти: №5153-1, №5153-2 та №5153-3.

Серед відмінності альтернативних проєктів були: №5153-1 пропонував значно нижчі ставки зборів для легалізації доходів, №5153-2 пропонував вирівняти ставки для активів в українських та закордонних банках, а №5153-3 – відтермінувати старт податкової амністії на рік до повноцінного запуску Бюро економічної безпеки та дати можливість розстрочення платежу.