Газ на зиму: у кого купуємо й за скільки

Ще на початку цього року, розповідаючи про вигоди платити окремо за газ і його транспортування, речники влади наголошували, мовляв, люди зможуть вибрати собі постачальника, який запропонує нижчу ціну газу й це називається ринком.

Так, ринок, це, коли у споживача послуг є вибір у кого купувати, а постачальники, щоб завоювати споживача, конкурують між собою, збавляючи ціни. У нас, як завше, щось іде не так.

По-перше, не було широкого розголосу, хто з постачальників, за якою ціною пропонує газ. Цю інформацію можна знайти хіба «порившись» в інтернеті. Наприклад, на ресурсі Консультаційного центру для населення.

Тобто, із цих постачальників можемо вибрати того, який підходить. Звичайно, зараня обдумавши й з’ясувавши всі нюанси.

Після того, як для нас, споживачів, розділили оплату за власне газ і його транспортування, у багатьох людей виникло чимало запитань, зокрема, чому мають тепер платити навіть тоді, коли місяцями газ не використовують. Таким допитливим пояснюють просто: компанія постійно тримає тиск у мережі, щоб ми могли в будь-який момент включити комфорку. Експерти кажуть, що без абонплати обійтися неможливо. Вона була й раніше, а її розмір був закладений у загальний тариф на блакитне паливо. Це означало, що ті українці, які витрачали більше газу, платили фактично і за себе, і за тих, хто використовував його, наприклад, тільки для приготування їжі. Тепер, мовляв, позиції вирівнялися: менше використовуєш за рік – менше згодом платиш за транспортування. Але після нещодавнього повідомлення про підвищення вартості транспортування газу, у народу знову виникає запитання — чому.

Облгази вже перерахували розмір абонплати на блакитне паливо, а профільна комісія затвердила частину цін. Відтак суми в платіжках невдовзі збільшаться.

Ріст цін, пояснюють спеціалісти, залежить від багатьох причин. Одна з яких така: у облгазів обсяг замовленої потужності скорочується, а витрати на обслуговування не змінюються, навантаження на кожен кубометр газу збільшується. Більше грошей доводиться витрачати на заробітні плати, обслуговування й ремонт лічильників, ремонт комунікацій. Усе це й відображається у кінцевих сумах у платіжках. Заступник голови профільного комітету парламенту Олексій Кучеренко вважає, що через бездарну політику Нацкомісії з енергетики та комунальних послуг — НКРЕКП облгази загнали в борги й проблему треба розв’язувати.

А за чий рахунок? Наприклад, для жителів сіл несправедливим є те, що розмір абонплати залежить від багатьох факторів, зокрема протяжності труб, кількості споживачів, стану комунікацій. Що менше споживачів і що більша територія, то вищий обов’язковий платіж — абонплата. Виходить — «дискримінація» за ознакою проживання: живеш у місті — платиш меншу, як у селі, абонплату за таку ж кількість спожитого газу.

Валентина Девлиш.