Догосподарювалися: у цьому році Україна купила закордоном 2,8 тисячі тонн молока

молокоУ новому році Україна купила закордоном масла 2,8 тис. тонн молока та вершків ― до 2,8 тис. тонн. Ми закупили закордоном молочних продуктів на 22,7 млн. доларів більше, аніж продали. Об’єми купленої продукції, яку могли б успішно виробляти в державі, й суми, що могли б піти нашим селянам, але «переправлені» за неї закордон, вражають.

Чому так сталося, що свою молочну галузь ми успішно знищуємо, а, купуючи молочну сировину закордоном, підтримуємо іноземного фермера, даємо йому, якого його держава й так всіляко опікає через дешеві кредити, компенсації, а не власному селянинові, збагачуватися?

Ще не так давно заводи, що виробляють молочні продукти, купували в селян значно більше сировини, як в сільгоспвиробників чи фермерів, які утримували молочні ферми. Платили їм також значно, але значно менше, як сільгоспвиробникам, бо тестували молоко їхніх корів як другосортне. Об’єктивно, здебільшого воно таким і було, бо власники корів ані доїльних апаратів, ані спеціальних холодильників для зберігання молока не мали. Віднедавна такої категорії молока як другий сорт немає. Із 2020 року молочну сировину, яку приймають у переробку, визначають як екстраклас, вищого й першого сортів. Здавалося б, для виробника це добре, бо отримує гарантовано вищу якість сировини, а покупець — продукту. Але з’ясувалося, що сировини — обмаль. У перманентній катавасії державотворення чи не більша частина тих, хто приходив до влади, не робила великої ставки на сільськогосподарське виробництво, зокрема тваринництво. Інакше не мали б ми тієї ситуації, в якій тепер опинилися.

Вирішено було робити ставку на великі й середні ферми, але державна підтримка їм була мізерна. Тим часом селян фактично «відрізали» від можливості заробити на молоці. Молочних ферм, які створювали й за підтримки великих сільгоспформувань, не вистачило, щоб компенсувати ту кількість молока, яку раніше давало селянство зі своїх дворів. Молоко від населення як раніше, так і тепер, приймають за меншою ціною, аніж молоко від агропідприємств, кооперативів. Пояснюють зазвичай це тим, що воно нижчої якості через погану санітарію при доїнні та зберіганні. Щоб підвищити ціну «домашнього» молока, кажуть, потрібне його охолодження та безконтактне доїння корів, тобто апаратом. Якщо відразу після доїння охолодити молоко до п’яти градусів, то це призупинить розвиток бактерій і дозволить протягом доби його переробити.

Але, як правило, у приватних селянських господарствах, де одна-дві корови, доїльного апарату немає. Раніше таке молоко приймали як другий сорт, а тепер потрібно, щоб воно було принаймні першого сорту. Адже з початку року молоко «кваліфікується» як екстра, вищий і перший сорт — другого за визначенням немає. За цей час держава мала б допомогти селянам підготуватися до нових умов, щоб вони могли виробляти молоко першого та екстракласу. Як мінімум забезпечити ті села, де є достатня кількість корів, належною інфраструктурою: важливо, аби молоко здоювали безконтактним способом і моментально охолоджували. Адже чим менше воно контактує із зовнішнім середовищем, то вища його якість. Задля цього необхідно облаштувати спеціальні доїльні пункти, обладнані молокопроводом, холодильною і фільтрувальною технікою.

Звичайно, все це потребує коштів, а самотужки селянин не має змоги придбати відповідне обладнання. Саме тому в цьому сенсі людям, які ще залишилися на селі й хочуть працювати, необхідна державна підтримка – у створенні кооперативів, придбанні обладнання на пільгових умовах. Але серйозної програми держпідтримки кооперативів і селян не було раніше й тепер немає — на 2020 рік у держбюджеті коштів на це не передбачається.

У результаті значно зменшується поголів’я корів у приватних селянських господарствах. За даними аналітичного центру Асоціації виробників молока, загалом в Україні в першому кварталі цього року отримали 1,84 млн тонн молока, що на 2,8 відсотка — мінус 53,7 тис. тонн менше, ніж торік. Недоотримали молоко головним чином саме від господарств населення. Тут падіння виробництва — 4,2 відсотка — до 1,17 млн тонн. І це — майже в усіх областях країни. Не виняток і Тернопільщина.

За інформацією начальника управління аналізу статистичних даних головного управління статистики в Тернопільській області Валентини Савчук, на підприємства молочної галузі краю надійшло 42,4 тис. тонн молока, що на 0,1 відсотка менше, ніж у січні — березні 2019-го. Молочну сировину переробники області закупляли в середньому по 8,4 тис. грн за тонну. Порівняно із січнем — березнем 2019-го закупівельна ціна на молоко зросла на 9,5 відсотка. Але в господарствах населення молоко, як і раніше, купували за нижчими цінами, ніж в агроформуваннях. Зокрема, за тонну молока сільськогосподарським підприємствам на Тернопіллі платили в середньому 8,9 тис. грн, господарствам населення — 5,3 тис. грн.

Загалом по Україні ціни на молокосировину вчерговий раз суттєво знизилися, повідомляє АВМ: на екстраґатунок подешевшали на 19 коп. до 10,54 грн за кілограм, вищий ґатунок втратив 23 коп. і опустився до 9,98, середня ціна першого знизилася на 12 коп. — до 9,42 грн за кілограм. Різке зниження цін пояснюють падінням попиту на молочну продукцію, що пов’язано з карантином, а відтак зниженням купівельної спроможності.

Але Україна активно купує молоко й масло закордоном, заявляють аналітики Асоціації виробників. У січні-березні 2020 року ми купили молочної продукції на $67,4 млн, що у 2,6 раза більше, ніж за такий період торік, а продали закордон на 44,7 млн дол., що на 9,3 відсотка менше, ніж торік, а це мінус 17,2 млн дол.

У новому році найбільше вражає те, скільки масла ми купили закордоном — 2,8 тис. тонн, а це зростання порівняно з таким періодом минулого року — 1223%. Дуже багато купили закордоном і молока та вершків — до 2,8 тис. тонн (626%). Нині Україна купує закордоном молочної продукції на мільйони доларів більше, як їх туди продає. Прикро, бо це — мільйони, які мали б отримати наші селяни, що могли б значно оживити життя у селах. Як кажуть спеціалісти, таке падіння експорту почалося ще минулого року через низку проблем у молочній галузі, а також через значне зміцнення гривні. А через те, що знизили мита на молочні товари, їх активно почали завозити з інших країн. То чию економіку, сільське господарство ми підтримуємо?

Щоправда, є й обнадійливі факти, зокрема для нашої області. За даними Асоціації виробників молока, Тернопільщина у лідерах виробництва промислового молока, тобто молока з агропідприємств, що має високу якість. У першому кварталі цього року в нас наростили його виробництво — плюс 13 відсотків.

Тіна Влад.