Розкажіть про статки і сплатіть податки: в Україні запрацювала податкова амністія для всіх українців

В українські міста й села потихенько заходить осінь, з нею підкрадається похолодання, а на старті — осінні платіжки за комунальні послуги. Хоч влада пообіцяла стабільні річні ціни на газ і менші — на електроенергію, українці підраховують свої витрати на опалення й думають на чому економити. Адже ціна на газ, а особливо вартість його доставки, що сягає 400-600 грн на місяць, примушують задуматися.

Очевидно, що задуматися над цим доведеться з іще однієї причини. В Україні офіційно дозволили відключати боржникам комунальні послуги за заборгованості. Обмеження на відключення були введені, коли оголосили карантин і чи не по всій Україні «червону» зону. Тепер така заборона діятиме тільки в регіонах, де встановлять «червоний» рівень епідеміологічної небезпеки. Решті за борги обіцяють відключати газ і світло. Щоб після цього відновити постачання комунальних послуг, потрібно буде, крім погашення заборгованості, сплатити також послугу повторного підключення. Як кажуть спеціалісти, залежно від технічних умов і регіону, наприклад, витрати на відновлення подачі електроенергії можуть становити від 600 до 2000 грн.

Перше вересня принесло ще одне нововведення, яке в повній своїй «красі» для частини українців може проявитися вже через рік-два. Це — одноразове добровільне декларування доходів. Влада окреслила період, за який ті, хто має статки, отримані неофіційно, повинен їх задекларувати й сплатити дещицю в казну.

Президент підписав закони, які запроваджують так звану податкову амністію для всіх українців. Закони дозволяють українцям добровільно задекларувати свої активи й звільняють від відповідальності за те, що раніше ці активи не оприлюднювали й, можливо, не сплачували з них податки.

Документ дозволяє українцям від першого вересня 2021 року до першого вересня 2022-го легалізувати надбане. Узаконити можна, сплативши податки — п’ять відсотків за активи, розміщені в Україні, дев’ять відсотків — за те, що зберігається за кордоном. Не потребують декларування житло, якщо воно єдине, та заощадження, якщо вони менші за 400 тисяч гривень. Також не слід непокоїтися тим, хто отримує «білу» зарплату, тобто вже сплатив податки. Тобто, тепер не лише держслужбовці мають записувати в декларацію, скільки й де заробили, які доходи отримали, а й пересічні громадяни за бажанням можуть це зробити. При цьому громадяни мають для цього тільки рік.

Поки закон не запрацював, важко робити висновки. Але думається, що може бути так. Родина свого часу надбала статки, працюючи неофіційно. Через кілька років у податкового інспектора може виникнути запитання — звідки гроші. Якщо не задекларуєш їх тепер, через якийсь час виникнуть проблеми. Адже без офіційного доходу буде все складніше розмістити готівку в банківських установах або у майбутньому придбати власність.

Минулого тижня українців приголомшила відвертість міністра фінансів Сергія Марченка. В одному з інтерв’ю він сказав про те, що тим, кому тепер 40 років, не варто розраховувати на пенсію від держави. Їм потрібно самим заробляти на своє утримання в старості. Після того, як такі висловлювання набули резонансу, міністр уточнив, що мізерну пенсію від держави вони можуть отримувати, але основною має бути зароблена. Він нагадав, що нині кількість пенсіонерів практично дорівнює кількості тих, хто працює. Ця тенденція не зміниться, а то й посилиться в найближчі п’ять-десять років.

Цю проблему держава мала б розв’язати ще «вчора». Нині — намацує шляхи, ввівши контроль за статками, щоб стримати тіньові доходи. Як приклад — уже проанонсоване декларування статків усіма українцями. Але основний шлях — впровадження накопичувальної пенсії. Щонайперше, потрібно створити накопичувальні пенсійні фонди, законодавчо убезпечити їх від банкрутства й шахрайства, щоб накопичені кошти водночасся не пропали. А тут — значно складніше.

Валентина Девлиш-Баца.