Заяви голови ДСНС щодо пожежі в Харкові є тиском на слідство — юрист

 

Станіслав Батрин, кандидат юридичних наук фото: lenta-ua.net

Станіслав Батрин, кандидат юридичних наук
фото: lenta-ua.net

Свою точку зору на події в Харкові  та дії  ДСНС при гасінні пожежі на заводі, де загинули 8 осіб, повідомив ІА «7Днів-Україна» кандидат юридичних наук Станіслав Батрин. Він прокоментував заяви  голови ДСНС, в яких  Михайло Болотських стверджує, що дії його підлеглих під час рятувальної операції були професійними.

Далі  - коментар юриста:

Погодитися з висновками очільника Державної служби з надзвичайних ситуацій не можна хоча б з тих міркувань, що вони є передчасними. Слідство має провести розслідування, будуть отримані висновки, після цього державний службовець такої ваги буде вправі надавати оцінку професійності чи непрофесійності рятувальної операції.

Слід зауважити, що заяви Михайла Болотських є тиском на слідство і чиновника слід було б відсторонити від посади на час розслідування.

Відповідно до ст. 7 Кодексу цивільного захисту населення, цивільний захист здійснюється за такими основними принципами як гарантування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров’я та власності; відповідальності посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування за дотримання вимог законодавства з питань цивільного захисту.

Стаття 8 даного Кодексу передбачає, що серед основних завдань єдиної державної системи цивільного захисту є: забезпечення готовності міністерств та інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підпорядкованих їм сил і засобів до дій, спрямованих на запобігання і реагування на надзвичайні ситуації. У свою чергу, громадянам у сфері цивільного захисту гарантується право на забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту та їх використання.

Вищенаведене означає, що якщо у держави немає на озброєнні ані тентів, ані драбин необхідної довжини чи достатніх транспортних засобів, то потрібно з’ясувати чому є така ситуація, чому держава не забезпечує людині конституційну гарантію на безпеку життя і хто в цьому винен.

Одна справа, якщо у бюджету немає коштів на придбання техніки та обладнання (що є під сумнівом, оскільки таких заяв не вчинено). Інша справа, якщо державна служба з надзвичайних ситуацій та інші органи виконавчої влади навіть не клопотали перед Кабінетом Міністрів України про закупівлю обладнання або ж безпідставно вирішили, що воно не потрібне.

Відповідно до ст. 23 Кодексу, на аварійно-рятувальні служби покладається виконання таких завдань як : забезпечення готовності своїх органів управління, сил і засобів до дій за призначенням; пошук і рятування людей на уражених об’єктах і територіях, надання у можливих межах невідкладної, у тому числі медичної, допомоги особам, які перебувають у небезпечному для життя й здоров’я стані, на місці події та під час евакуації до лікувальних закладів.

Відповідно до п. 4.1.10 Статуту дій у надзвичайних ситуаціях органів управління та підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, затвердженого Наказом МНС № 575 від 13.03.2012 р., основними способами рятування людей і майна є: переміщення їх у безпечне місце, у тому числі з використанням спеціальних технічних засобів; захист від впливу небезпечних факторів надзвичайної ситуації. Для рятування людей вибираються найбільш безпечні шляхи і способи. Переміщення постраждалих у безпечне місце здійснюється з урахуванням умов ліквідації надзвичайної ситуації та їх стану.

Пункт 4.1.11 Статуту передбачає, що для рятування людей і майна застосовуються такі засоби як аварійно-рятувальне устаткування та пристрої; рятувальні пристрої (рятувальні рукави, мотузки, трапи та індивідуальні рятувальні пристрої); апарати захисту органів дихання та зору; літальні апарати; плавальні засоби; стаціонарні та ручні пожежні драбини тощо; автодрабини та автопідіймачі; інші доступні засоби рятування.

Статут також передбачає особливості дій аварійно-рятувальних підрозділів під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій внаслідок вибуху (п. 4.7.). Встановлюється, що найважливішим завданням є пошук і деблокування постраждалих із зруйнованих будівель. При цьому, роботи за технологічним принципом розділяються на три основні види: деблокування постраждалих, які знаходяться під уламками будівельних конструкцій; деблокування постраждалих із замкнутих приміщень; рятування людей з верхніх поверхів зруйнованих будівель.

Стосовно дій аварійно-рятувальних підрозділів при проведенні аварійно-рятувальних робіт на висотних об’єктах житлового та промислового призначення (п. 4.13)., передбачається, що виконання рятувальних робіт включає: вибір і організацію місць і способів закріплення мотузок; підйом спорядження і рятувальників до постраждалого; надання постраждалому необхідної медичної допомоги; укладання та закріплення постраждалого на носилках; організацію страховки та самостраховки, навішування перил (за потреби), канатної дороги тощо; спуск і транспортування потерпілого до рівня руху автотранспорту; евакуацію потерпілих до медичного закладу.

Статут у розділі ІІІ також передбачає, що рятування людей на пожежі проводиться з одночасним розгортанням сил і засобів для гасіння пожежі. Подача стволів для забезпечення умов безпечного рятування людей обов’язкова, якщо людям безпосередньо загрожує вогонь і шляхи рятування відрізані чи можуть бути відрізані вогнем. При цьому, у разі коли сил і засобів недостатньо для одночасного рятування людей і гасіння пожежі, весь особовий склад працюючих підрозділів залучається до рятування людей, а КГП зобов’язаний викликати додаткові сили і засоби.

Для рятування людей потрібно використовувати найкоротші і найбезпечніші шляхи: основні входи і виходи; запасні виходи; віконні прорізи, балкони, лоджії, галереї, переходи з використанням зовнішніх пожежних драбин і застосуванням ручних пожежних драбин, автодрабин, автопідіймачів та інших рятувальних пристроїв, що є на оснащенні пожежно-рятувальних підрозділів; люки у перекриттях, якщо через них можна вийти з будівлі чи перейти у його безпечну частину; прорізи у перегородках, перекриттях і стінах, що зроблені пожежними.

До основних способів рятування та евакуації людей належать: винесення (рятування) людей, які не можуть самостійно рухатись; спуск людей, яких рятують, по зовнішніх та ручних пожежних драбинах, пожежних автодрабинах та автопідіймачами, за допомогою рятувальних мотузок тощо, коли шляхи рятування відрізані вогнем чи димом та інші способи рятування неможливі.

Передбачається, що пожежні автодрабини, автопідіймачі та ручні пожежні драбини мають встановлюватися так, щоб вони не могли бути відрізані вогнем або не опинилися в зоні горіння у разі розповсюдження пожежі. В той же час, установка пожежних драбин навпроти вікон, з яких вибивається полум’я, допускається лише за умови їх захисту водяними струменями.

Навіть з попереднього аналізу ситуації вбачається, що наведені вимоги законодавства дотримані не були.

Якщо ситуація, що мала місце у Харкові не буде розслідувана об’єктивно, то ми ризикуємо у майбутньому стати свідками того, що люди помиратимуть через відсутність води у пожежних машинах, відсутність вогнегасників, відсутність драбин, а керівники відповідних органів влади уникатимуть відповідальності.

Станіслав Батрин, кандидат юридичних наук

Від редакції.

На відео, викладеному в інтернеті, видно, як люди, намагаючись врятуватися від вогню, висять на зовнішніх блоках кондиціонерів і зриваються вниз. Висоти драбин пожежних машин явно не вистачає.

 

 


 

 

 

Мітки: , , , , , ,
Поділитись новиною з друзями в соціальних мережах

КОМЕНТУЙ У FACEBOOK

    Коментарі закриті.

TOP 100

Facebook