Закон про реструктуризацію валютних кредитів: халепа чи вихід? Аналіз аспектів (Інфографіка)

валютні позичальники з плакатом курс плаває українці тонуть-літоГрандіозний скандал, що став топ-темою, спричинило прийняття Верховною Радою України закону 1558-1 «Про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті». При цьому скандал цей розвивається у трьох площинах — політичній, економічній і соціальній.

Щодо політичного аспекту, то виявилось внаслідок голосування нардепів, що частина з них, натиснувши «за», хотіла просто сподобатись своєму виборцю, частина прямо порушувала регламент, займаючись «кнопкодавством», частина взагалі не розуміла, про що йдеться і згодом прагнула відкликати свій голос, на що у регламентному комітеті ВР пояснили, що це неможливо. Тут виникає принагідне запитання про якість влади, та для політиків питання ще серйозніше — коаліція внаслідок такого голосування опинилась в «глухому куті», заявив голова Верховної Ради і тепер Гройсман скликає збори коаліції, аби знайти вихід.

Читайте також: Долар по 5,05 — ВР прийняла закон про реструктуризацію валютних кредитів

г1

Щодо економічного аспекту, то тут через вступ цього закону в дію ситуація може обернутись вкрай серйозно для фінансової та банківської ситеми України. Принаймні, про це говорять фахівці — експерти та банкіри, зокрема й Національний банк України. Там закликали закон не приймати, бо він може завалити чи не всю банківську систему України. В НБУ вже порахували, що якщо всі кредити, надані фізичним особам-резидентам в іноземній валюті, конвертувати в гривню за курсом 5,05 грн./дол. США, то банківська система зазнає збитків у сумі близько 100 млрд. гривень. Це своєю чергою потягне визнання ще більшої кількості банків неплатоспроможними, що далі потягне ланцюгову реакцію: Фонд гарантування вкладів, який вже зараз не має грошей на виплати всіх зобов’язань, тому для «Дельти» шукає покупця-інвестора, полізе все глибше у кишеню держбюджету, в якій і так великий дефіцит. Не дарма ж уже вголос говорять про можливість дефолту в Україні.

Читайте також: «Під загрозу поставлено добробут усіх громадян», — НБУ про прийнятий ВР закон про реструктуризацію валютних кредитів

НБУ-інфогр по вал кредитах 3.07.2015Загалом же з ситуація з нормою прийнятого закону про конвертацію за курсом на момент взяття кретиту своєрідна, як в тому анекдоті: у всіх середа, а в нього — субота. Так само й з доларом: для всіх українців він тепер куштує понад 20 гривень, а частина наших співгромадян може мати його, хоч і віртуально, а не в купюрах, по 5 гривень 5 копійок.

Читайте також: «Не дай Бог, щоб ми відбули повноцінну кризу банківського сектору», – Пинзеник (Відео)

Отут і настає соціальний аспект закону. Громадяни, які не брали валютних кредитів при курсі в 5 гривень за долар, не розуміють, чому вони як платники податків і вкладники банків мають розплачуватись за тих, хто про наслідки не думав (були ж в угодах про кредити навіть якщо й дуже дрібним шрифтом записи, які застерігали, що при зміні курсу повертати кредит доведеться вже за цим новим курсом). То хто кого змушував такий договір підписувати? А якби долар нині коштував 2 гривні, чи пікетували б вони Нацбанк та інші держустанови, аби їм перерахували кредити на більші? Крім того, якщо кредит був справді потрібен, наприклад, на житло, то чому ж було не взяти його в банку у гривнях?

З іншого боку, валютні кредити банки тоді роздавали, як гарячі пиріжки. Той, хто взяв кредит у валюті, не винен, що курс змінився, — його встановлює держава, відтак, за логікою, вона й має взяти на себе якщо не всю, то, принаймні, частину відповідальності і в грошовому еквіваленті також. Однак тут знову нюанс. Рік тому курс долара в Україні був 8, тепер же понад 20, а були в цьому проміжку дні, коли курс наближався до 40-ка. Збідніла вся країна, кожен українець, нікому ані зарплат, ані пенсій держава не переконвертувала за курсом. То що — всій країні стати зараз під Нацбанком чи Кабміном, як це робили валютні позичальники?

Читайте також: Коаліція і «глухому куті»? Гройсман на цю тему хоче провести «відверту розмову»

З іншого боку, ніхто, крім такого ж товариша по нещастю, не зрозуміє валютного позичальника, який залишився з сім’єю бомжувати, бо замість квартири має величезних борг, з яким несила дати раду. Коли він брав у банку кредит, то розраховував, що частину заробить, частину позичить, аби потім віддати, розраховував і прикидав, коли зможе повернути кредит повністю. Розраховував він на різне, але не на такий стрімкий ріст курсу. Для нього ж долар тепер поки що також коштує понад 20 гривень, а зарплату йому ніхто не переконвертував.

Читайте також: Міністр розповів, які проблеми чекають Україну, якщо скандальний «кредитно-валютний» закон таки підпишуть

Тепер же банки бідкаються, що терплять збитки і можуть потерпіти ще більші від нового закону. Але банкірів і валютних позичальників значно менше, як населення України загалом, відтак Президента України закликають відстоювати в цій ситуації інтереси всього народу, а не лише його частини, тобто не ставити підпис під цим законом і не вводити його в дію.

Читайте також: Голосування за Закон про валютні кредити продемонструвало проблеми коаліції – Порошенко

Виходить наразі, що закон «Про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті» — ще та халепа і в політичному, і в економічному, і в соціальному аспекті, однак це — вихід. Вихід для тих, хто свого часу взяв валютний кредит. Країні цей вихід для частини своїх громадян може обійтися дорого. І в політичному аспекті розвал коаліції буде найменшою втратою. Набуття чинності закону може коштувати Україні всієї фінансової і банківської системи, нового зростання курсів валют, нової соціальної напруги. Бо ніхто не знає, яка група невдоволених громадян України вийде на акцію протесту завтра, не виключено, що це може бути й весь народ…

Олена Шуль

 


 

Мітки: , , , , , , , , ,
Поділитись новиною з друзями в соціальних мережах

КОМЕНТУЙ У FACEBOOK

КОМЕНТУЙ VKONTAKTE

Підписатись на RSS коментарів до цього запису

коментарів: 1

  1. В Украине около 95%-это частные банки олигархов, которые постоянно требуют докапитализации из нацбанка,за счет украинских налогоплательщиков и заёмных средств МВФа. Прекратите докапитализацию частных банков за счет подачек МВФ и средств налогоплательщиков. Это прикрытый грабеж всего населения Украины,приравненный в размерах с коррупцией. Бремя скачка валюты и рисков от кредитных операций необходимо возлагать равномерно на 3 субъекта- это сам банк, это государство и само физическое лицо,которое брало кредит.

Яндекс.Метрика Яндекс цитування
TOP 100

Facebook