Ярослав Крупка: Торік заробітчани переказали в Україну 9,3 мільярда доларів США — втричі більше, ніж залучено іноземних інвестицій»

1У тренінг-студії факультету обліку і аудиту Тернопільського національного економічного університету відбувся семінар-практикум з питань інвестиційного клімату в Україні та інформаційного забезпечення з метою його покращення. На запитання, що стосуються цієї проблеми, відповів керівник семінару, доктор економічних наук, професор, академік Академії економічних наук України Ярослав Крупка.

— Ярославе Дмитровичу, як можна коротко охарактеризувати теперішній інвестиційний клімат в Україні?

— Його не можна вважати привабливим для інвесторів. Це підтверджується статистичними даними. Якщо у 2014-му в українську економіку було залучено іноземних інвестицій на 53,7 мільярда доларів США, то до кінця 2017 року їх величина скоротилася до 37,7 мільярда доларів США. На одного громадянина України виходить менше 900 доларів США іноземних інвестицій, тоді як у Польщі на одного жителя припадає 5100 доларів, у Словаччині — 7900, у Чехії — 10900, а в Угорщині — понад 15 тисяч доларів США.

2

— Хто найбільший інвестор для вітчизняної економіки?

— Як не дивно, але основними інвесторами виступають не передові країни Європи й Америки, а маловідомі острівні держави — Кіпр, Віргінські Острови, чи Беліз із Центральної Америки з населенням у 300 тисяч осіб. Наприклад, з Республіки Кіпр надійшло більше 27 відсотків усіх іноземних інвестицій, що залучені в українську економіку. Такі інвестори є звичайними офшорними зонами, якими скористалися вітчизняні оліргахічні структури для розміщення вивезеного капіталу, його легалізації. Тепер вони малими долями повертають ці капітали в Україну. А скільки ще таких коштів залишилось у них за кордоном — питання відкрите.

5

— Що на Вашу думку стримує реального іноземного інвестора?

— Найголовнішими є дві причини: війна й корупція. Військові дії на Сході, окупація Криму, територіальна близькість до країни-агресора найбільше стримують іноземного інвестора. До зовнішніх чинників варто віднести також велику конкуренцію з боку країн Східної Європи, Балтії. Ці країни стали своєрідним бар’єром на шляху просування капіталів із заходу на схід. Через менші ризики основна маса капіталів осідає саме там.

Друга, не менш важлива причина — нестабільність економіко-політичного стану України, затяжна фінансово-економічна криза, недостатній розвиток законодавчої бази щодо захисту прав інвесторів, відсутність досконалого регулювання податкової системи і, загалом, внутрішня корупція, що роз’їдає економіко-правові основи держави. Тому сподіватися не приплив великих капіталів в Україну в найближчий час дуже важко.

Враховуючи те, що іноземні інвестиції становлять не більше трьох відсотків усіх капітальних вкладень, не слід забувати й про внутрішніх інвесторів. Серед них — наші заробітчани. За офіційними даними в 2017 році за грошовими переказами в Україну з-за кордону було переведено 9,3 мільярда доларів США. Це в три рази більше, ніж залучені іноземні інвестиції. Звичайно, частина цих коштів використана на особисті побутові потреби громадян. Але немала їх доля задіяна в бізнесі, спрямована на фінансове забезпечення і розвиток підприємницької діяльності.

7

— А як щодо інвестиційної привабливості нашого регіону?

— Західний регіон і Тернопільська область зокрема вирізняються непоганим природно-ресурсним потенціалом, наявністю кваліфікованих робочих кадрів, які можуть швидко пристосуватися до нових технологій стосовно виробництва, особливо в сфері виробництва сільськогосподарської продукції. Приваблює регіон ще й дешевою робочою силою. Перспективна для області переробка сільгоспсировини. Добрим передвісником своєрідного інвестиційного прориву може бути угода про придбання авторитетним міжнародним інвестором із Саудівської Аравії агрохолдингу «Мрія», що функціонує на теренах Тернопільської та суміжних областей. Вкладення коштів у суб’єкт з мільярдними боргами ще раз засвідчує про велику зацікавленість іноземних інвесторів українським агроринком.

8

Успішно може розвиватися також туристична галузь, оскільки на Тернопільщині сконцентрована найбільша кількість середньовічних замків, є два великих паломницькі центри: Почаївська лавра та Марійський духовний центр у Зарваниці.

Загалом, об’єкти інвестування є, треба створити лише відповідні умови щодо сприятливого інвестиційного ринку.

Наталія МУЖЕВИЧ,

кандидат економічних наук, старший викладач кафедри обліку у виробничій сфері ТНЕУ.

 


 

 

 

Мітки: , , , , , ,
Поділитись новиною з друзями в соціальних мережах

КОМЕНТУЙ У FACEBOOK

коментарів: 1

  1. Дуже цікава стаття, підкріплена доказами, фактами і цифрами!!! Тим більше, що Ярослав Дмитрович знаний фахівець своєї справи!!! Дякую за таку корисну інформацію

TOP 100

Facebook