Якщо росте гривня…

Фото з вільних джерел.

Фото з вільних джерел.

Гривня росте на очах, відвойовуючи в долара по кілька копійок чи не щодня. Здавалося б, що радіти цьому потрібно, бо ж той, хто отримував за курсу гривні за долар 28, до прикладу, зарплатню у 4173 грн (мінімальну), мав щомісяця 149 доларів, то тепер, за курсу 24,88, має майже 168 доларів.

Але чи покращилося від цього наше життя, чи стали дешевшими товари або ж послуги? У соцмережі з’являються конспірологічні версії подешевшання долара. На думку деяких українців, так влада чинить спеціально, щоб в Україну зайшли іноземні корпорації, головно з країн, де тепер війни, можливо, із Сирії чи Ізраїлю, скупили долари, а потім за ці кошти викупили в нас сільськогосподарську землю. Можливо, ця версія, як чимало інших, має право на життя.

Наразі в мережі поширюється фото Ігоря Коломойського з листівкою «Ні продажу землі іноземцям!» Добрий лозунг, який мав би заспокоїти тих, хто сумнівається, що наша нова влада може розпродати землю і залишити українців ні з чим. Адже земля — ресурс, який не відновлюється. Немає в українця, який споконвіку — землероб, землі, не буде того українця, який ідентифікуватиме себе з українською культурою, тісно пов’язаною з оспівуванням землі, тих, хто на ній працює. Народний депутат восьмого скликання Олег Барна розкритикував таку появу Коломойського в мережі, назвавши її маніпулятивним трендом «з метою приспати нашу увагу задля тихого і швидкого прийняття законодавства для продажу землі і забезпечення його виконання через структури виконавчої влади Держгеокадастру та погодження органів місцевого самоврядування, котрі вони хочуть зробити собі підконтрольними через дострокові перевибори, допоки мають ще високі рейтинги». Він каже, «якщо є продаж землі, то де-юре жодних обмежень з громадянством для її скуповування не існує: чи через підставних продажних громадян, чи через іноземців, які за рік отримають громадянство через фіктивні шлюби, чи через продажних посередників».

Чи це насправді так? Відповідь на питання можуть дати лише аналітики, які глибоко вивчають це питання. Наприклад, інвестиційний банкір Сергій Фурса каже, що таке зміцнення гривні негативне для української економіки, а головне — не відображає її температуру. «Зміцнення не є результатом структурних змін в економіці, коли ми стали більше експортувати і менше імпортувати або коли ми суттєво змінили інвестиційний клімат, що залучило безліч прямих інвестицій. Це результат ситуативного заходу портфельних інвесторів, який так чи інакше має локальну природу і не є стійким трендом. Рано чи пізно це закінчиться, гривні доведеться повертатися до звичного стану, і тоді ми знову можемо побачити стресові рухи гривні», — пояснив Фурса на своїй сторінці у Фейсбуці.

Він визнав, що у зміцненні гривні є і переваги, проте ситуація нестабільна. «Політикам приємно, людям — дешевші імпорт і путівки в Туреччину. Але це в короткостроковій перспективі. А в довгостроковій може бути ще один шок, коли іноземці закінчать купувати облігації внутрішньої державної позики. Та й за час надмірно сильної гривні в країну зайде ще більше імпорту, експортери отримають удар під дих і після того, як гаряча пора пройде, удар відчують усі. А що погано для економіки — завжди погано закінчується і для звичайних людей», — вважає Фурса.

Зрештою, є ще одне запитання. Якщо іноземці купують наші облігації, за якими отримуватимуть високий дохід, то наша держава має забезпечити їм виплати. На сьогодні нормальна ставка, за якою можна розмістити гроші в Європі, становить близько одного відсотка. Крім того, Європейський центробанк увів від’ємну ставку рефінансування, тобто для того, аби утримати гроші в банку, вам ніхто платити не буде, ви ще маєте доплачувати. А в Україні за інфляції понад шість відсотків ставка рефінансування — 17% річних. Це фантастична сума для європейців. Тому є величезна зацікавленість іноземців — прийти сюди зі своєю валютою. Прийти, отримати добрі відсотки й купувати те, що українці купити навряд чи зможуть.

Тіна Влад.

 

 

 

 

 

Мітки: , , ,
Поділитись новиною з друзями в соціальних мережах

КОМЕНТУЙ У FACEBOOK

    Коментарі закриті.

TOP 100

Facebook