«Волонтери і новітні напрацювання практики бою не дають ворогові взяти ініціативу у свої руки», — тернополянин (Фото)

unnamed (2)Фронтовими замітками поділився Ігор Кочак — військовий історик, журналіст і волонтер. Він разов із активістами волонтерської групи «Схід і Захід разом» нещодавно подолав маршрут Кримське-Попасна-Маріуполь-Тернопіль.

У попередніх коротеньких репортажах тернополянина з лініï фронту ми розповіли читачам «7 Днів-Україна» про діяльність волонтерської групи «Схід і Захід разом» та УНСОвських ветеранів. Це саме вони доставили допомогу до передових позицій наших військ.

Читайте також. Громада Шумщини відправила на схід 25 тонн вантажу допомоги (Фото)

- Волонтерські групи, які працюють на «передку» повинні мати відповідну підготовку — на рівні загальновійськовоï стрілковоï, оснащення засобами зв’язку (закритий канал радіозв’язку, телефони — на «прослушці» у противника), паперові зразки військових карт дрібного масштабу і, звичайно, щось для самооборони волонтерського екіпажу (дозволена в законодавчому порядку стрілкова зброя), — каже чоловік. — Це все, звісно, було б в ідеалі.

З двох останніх фронтових журналістських рейдів тернополянин привіз багато матеріалу у вигляді інтерв’ю, роздумів, фотофактів. Записані вони з бійцями, командирами, волонтерами: друг «Ольжич» УНСО, Марічка Подибайло (дівоче прізвище Плескун — тернополянка, зараз в Маріуполі) і багато інших. Писалося це все вони для майбутнього видання «Фронтові нотатки: волонтера і журналіста», яке пан Крочак мріє колись надрукувати невеличким накладом.

Вогневі засоби та обладнання позицій

Оскільки у сучасній опосередкованій гібридній війні (Proxy War) танконебезпечні напрямки в обороні і поява на них бронеоб’єктів набувають особливого значення, боротьба з цими об’єктами з допомогою ПТРК і ПТУРСів є пріоритетною. Незалежно чи це комплекси нашого виробництва чи краïн НАТО, їх потрібно максимально замасковувати в системі оборонних опорних пунктів. Підготовлювати пускові майданчики заздалегідь, а сам засіб виставляти на сектор ураження (стрільби, пуску) тільки при появі цілі (танка, БМП, БТР і ін.). Так, на одній з позицій наш підрозділ втратив два «Фаготи» («Фагот» — радянський переносний протитанковий ракетний комплекс 9К111) невикористаними за бетонним бруствером. Ворожий танк очевидно бив у точку за розвідданими.

Читайте також. Вантаж з Тернополя успішно доправили бійцям батальйону ОУН — у Маріуполь (Фото)

З огляду цінності розвідданих технічне оснащення наших підрозділів БПЛА розвідки і спостереження є пріоритетним напрямком — як державноï, так і громадськоï волонтерськоï діяльності.

Характерні риси манавреноï оборони (а згодом, можливо, і наступу) роблять фронтові вдосконалення незамінними. ЗУшки, що встановленні в кузови вантажно-транспортних авто (непогано зарекомендували себе «ГАЗ-66″), дають можливість здійснювати маневр вогнем. Те саме стосується і мінометів типу «Васильок»(2Б9 «Волошка» (рос. 2Б9 «Василёк») — радянський автоматичний міномет  калібру 82 мм). Якщо таке кріплення вогневого засобу є не напівкустарним, а майже заводським, із обладнанням на ЗУ щитків захисту від осколків, то це — ще краще.

Інженерно-саперне обладнання позицій

Ходи сполучення потрібно добре прокопувати, не завжди, звичайно, є хороший матеріал для обладнання проти обсипання (якісні дошки або ліс), але це потрібно робити з максимальним виконанням профілю. Тільки добре обладнанні позиції забезпечують захист від ствольноï і реактивноï артилеріï. Якщо над впорядкованими шанцями (окопами) є деревина, потрібно максимально зачистити гілля, тому що гранати від АГС, вибухаючи вгорі дають осколкові поранення в спину зверху вниз, що є дуже небезпечним.

Полігонна підготовка військ, які відбувають на фронт

Найважче витримати нашим бійцям удари ворожих САУшок 152мм калібру, точність наводки яких і попадання говорить про те, що працюють злагоджені підрозділи регулярноï російськоï артилеріï. Разом із обкаткою танками потрібно навчати війська психологічно витримувати обстріли. Усе це слід робити заздалегідь, на полігонах.

Ремонтно-технічне забезпечення підрозділів

Техніка, що прибула раніше (до Дебальцівського відступу) з нашими військами на фронт, була в задовільному і незадовільному стані. Зараз ситуація дещо покращилася, але не настільки, щоби роздавати ордени. Сучасна війна — це війна техніки і війна нервів при ремонті ïï в польових умовах.

Вимоги до командного складу

На тактичному рівні (взвод-рота) багато офіцерів не відповідають займаним посадам. Причина, психологічна неготовність до командування. Випадковість на військовій службі у мирний час, інше. Отож мотивований практик, краще немотивованого кадрового… Сержантам добровольцям, які мають бойовий досвід та авторитет у підрозділах при наявності хоча б диплому бакалавра терміново потрібно надавати звання молодших лейтенантів і становити на посади. Тим, у кого не має освіти, організувати короткочасні курси при військових вишах. Такий командний склад тактичного рівня — це «золотий фонд» нашоï «оружноï сили», незалежно від підпорядкування.

На вищому оперативному рівні потрібна зміна старших офіцерів (генералів) радянської, четвертого покоління після Другоï світовоï війни, військовоï школи на командирів бригадного і батальйонного рівнів з бойовим досвідом сучасних воєн. Які мають розуміння і поняття в сучасних системах управління військами. Професорсько-викладацьому складу військових учбових закладів для узагальнення бойового досвіду потрібно перебувати на фронті не тільки у штабах секторів і бригад у відрядженнях, а доходити і до нижньоï тактичноï ланки.

Читайте також. «Схід і Захід разом»: наші волонтери добралися до блокпоста Миронівського, неподалік Дебальцевого (Фото)

Волонтерський рух, який є неврахованим фактором підтримки боєготовності військ, і новітні напрацювання практики бойових дій не дають ворогові взяти повністю ініціативу у свої руки. Те, що привозять волонтери нескоро буде поставляти державна логістична військова служба в такому обсязі. Тому всі спроби формалізаціï результату не дають. При розрізненому високопартизанському волонтерському русі противнику важче впливати, ніж при формальному, централізованому. Це добре розуміють у російському генштабі…

Софія Левицька. Фото — Ігор Крочак, військовий історик, журналіст і волонтер, Кримське-Попасна-Маріуполь-Тернопіль

 


 

 

 

Мітки: , , , , , , , ,
Поділитись новиною з друзями в соціальних мережах

КОМЕНТУЙ У FACEBOOK

    Коментарі закриті.

TOP 100

Facebook