Відсутність національної ідеї у Польщі провокує антиукраїнські випади — експерти

Ілюстрація. www.eurointegration.com.ua

Ілюстрація. www.eurointegration.com.ua

Антиукраїнські випади сучасних польських політичних еліт пов’язані з відсутністю у Польщі об’єднавчої національної ідеї.

Зокрема цим можна пояснити останній дипломатичний скандал в українсько-польських відносинах через наміри польського уряду розмістити у паспортах нового зразка зображення «меморіалу орлятам» у Львові.

До таких висновків наштовхує публікація експертів лабораторії суспільно-політичного аналізу Центру з інформаційних проблем України під назвою «Польща у пошуках національної ідеї», опублікованого незадовго провокації з польської сторони.

Автори матеріалу припускають, що сучасні внутрішні конфлікти в середині Польщі, що проявилися у масових акціях протесту проти судової реформи наприкінці липня, а також постійне виникнення напруженості у стосунках з сусідами, зокрема з Україною є наслідок відсутності національної ідеї, яка б об’єднувала все польське суспільство. Далі подаємо матеріал експертів без змін.

Наприкінці липня Польщею пройшла серія акцій масового протесту спрямовані проти можливих змін до судової системи. Конфлікт між прихильниками і противниками реформи вказує на процес пошуку національної ідеї, якої сучасній Польщі бракує для подальшого поступу.

Сучасна польська республіка постала на ідеї католицької Польщі, яку пропагував Іван Павло ІІ. Йдучи за національною католицькою ідеєю Польща стала локомотивом розвалу комуністичної системи. Багато років Польща готувалася до своєї місії. Почалося з появи “Солідарності”, на яку значний вплив мала Католицька церква, і завершилося перемогою, розпадом соціалістичної системи. Це велика заслуга польського народу перед всім світу. Проте з подальшим розвитком ця ідея себе вичерпала, оскільки зник комуністичний режим, з яким допомагала боротися католицька ідея.

На новому етапі відкинули польську інтелігенцію минулих років, яка поєднувала ідеї гуманізму і католицької Польщі. Країна прагнула знайте своє місце у об’єднаній Європі. На зміну національної католицької Польщі, ліберали запропонували “європейську Польщу”. Виникла велика проблема. Європейський лібералізм нівелює національні традиції і відкидає католицизм, що є одним з основних чинників польської національної ідеології.

Консерватори ж запропонували націоналізм спрямований не на розвиток своєї національної культури, не на рух в глибинку (як цього прагнув Іван Павло ІІ), а на розширення. Якщо націоналізм спрямовувати на експансію, він стає шовінізмом. Адже коли робиться акцент не на шануванні свого, а на зневазі до довколишніх і демонстрації вищості, націоналізм перетворюється у шовінізм. У цьому плані сучасна “консервативна Польща” багато в чому нагадує імперську Росію.

Жоден ідеологічний напрямок, як “європейський лібералізм”, так і “польський шовінізм” не можуть об’єднати польський народ та вивести його новий етап розвитку.

Польський парламент зробив крок до диктатури з пропонованою реформою судочинства. Фактично це крок до традиційної азійської системи “самодержця” або ж «європейського абсолютизму», де все залежить від однієї особи.

Ліберальна частина суспільства виступила проти, проте вона не пропонує ідеї “польської Польщі”, а “європейська Польща” неприйнятна для більшості суспільства. Президент під тиском “ліберальної Європи” частково заблокував рішення парламенту, але це не вирішує конфлікту в цілому. Шовіністична Польща не може бути польською, бо шовінізм розмиває все національне, а ліберальна Польща також не може бути польською.

Очевидно, що ближчим часом буде поглиблюватися конфлікт між інтересами Польщі та єдиної Європи. В цій ситуації має з’явитися щось нове — позитивне, яке об’єднає польське суспільство не лише сьогодні, але й в майбутньому. Здорове відродження може початися з територіальних громад, де залишилося розуміння справжнього польського національного, як поваги до своїх традицій.

Ця нова ідея має передбачати розширення вглиб, бо експансія призводить лише до конфліктів з сусідами. Тож Польща мала б «шукати себе» у боротьбі за свої традиції, а не в спробах відкинути їх взагалі, або ж будувати єдність на спробах пригнічення сусідів.

Петро Жук, Назар Мазур, Роман Соломонюк

Лабораторія суспільно-політичного аналізу

Центру з інформаційних проблем територій

 


 


Мітки: , ,
Поділитись новиною з друзями в соціальних мережах

КОМЕНТУЙ У FACEBOOK

    Коментарі закриті.

TOP 100

Facebook