Варто задуматися над плинністю життя — прощальний лист колумбійського письменника

Фото з вільних джерел

Фото з вільних джерел

Великий колумбійський письменник Габріель Гарсіа Маркес, важко хворий, звернувся до читачів з прощальним листом. Його публікує на своїй сторінці у фейсбуці Зоряна Замкова:

Якби Господь Бог на секунду забув про те, що я тряпчана лялька, і дарував мені трохи життя, імовірно, я не сказав би всього, що думаю; я б більше думав про те, що говорю.

Я б цінував речі не за їх вартістю, а за значенням.

Я б спав менше, мріяв більше, усвідомлюючи, що кожна хвилина із закритими очима — це втрата шістдесяти секунд світла.

Я б ходив, коли інші від цього утримуються, я б прокидався, коли інші сплять, я б слухав, коли інші говорять.

І як би я насолоджувався шоколадним морозивом!

Якби Господь дав мені трохи життя, я б одягався просто, піднімався з першим променем сонця, оголюючи не тільки тіло, а й душу.

Боже мій, якби у мене було ще трохи часу, я закував би свою ненависть в лід і чекав, коли з’явиться сонце. Я малював би при зірках, як Ван Гог, мріяв, читаючи вірші Бенедетті, і пісня Серра була б моєю місячною серенадою. Я омивав би троянди своїми сльозами, щоб скуштувати біль від їх шипів і яскраво-червоний поцілунок їх пелюсток.

Боже мій, якби у мене було трохи життя … Я не пропустив би дня, щоб не говорити найдорожим людям, що я їх люблю. Я б переконував кожну жінку і кожного чоловіка, що люблю їх, я б жив в любові з любов’ю.

Я б довів людям, наскільки вони не праві, думаючи, що коли вони старіють, то перестають любити: навпаки, вони старіють тому, що перестають любити!

Дитині я дав би крила і сам навчив би її літати.

Людей похилого віку я б навчив тому, що смерть приходить не від старості, але від забуття.

Я ж теж багато чому навчився у вас, люди.

Я дізнався, що кожен хоче жити на вершині гори, не здогадуючись, що справжнє щастя чекає його на спуску.

Я зрозумів, що, коли новонароджений вперше хапає батьківський палець крихітним кулачком, він хапає його назавжди.

Я зрозумів, що людина має право поглянути на іншого зверху вниз лише для того, щоб допомогти йому встати на ноги.

Я так багато чому навчився від вас, але, по правді кажучи, від всього цього небагато користі, тому що, набивши цим скриню, я йд

 


 

 

 

Мітки: , ,
Поділитись новиною з друзями в соціальних мережах

КОМЕНТУЙ У FACEBOOK

    Коментарі закриті.

TOP 100

Facebook