Удосконалити досконале — як вершина некомпетентності (Відео)

Ранок 27 березня 2017 року в Міністерстві молоді та спорту України нагадував сюжет відомого комедійного кінофільму. Шеф, все пропало!

Але причина таких емоцій була та і є абсолютно не комічна, адже на кону опинилась міжнародна репутація України як держави, яка дотримується загальновизнаних принципів боротьби з допінгом у спорті. А крім того, новина, яка надійшла від ВАДА (Всесвітнє антидопінгове агентство), поставила під сумнів адекватність та компетентність не лише Міністерства молоді та спорту України, а й Уряду та Верховної Ради України.

Кінець минулого та початок цього року відзначився панічними настроями, які лунали від Федерації легкої атлетики України (ФЛАУ), щодо прискорення прийняття Закону «Про антидопінговий контроль у спорті» так як Міжнародною асоціацією легкоатлетичних федерацій (IAAF) було попереджено, що у випадку неприведення антидопінгового законодавства України до міжнародних вимог, українські легкоатлети будуть позбавлені права виступу на міжнародних змаганнях на рівні з російськими атлетами, а відповідно і статус України прирівнюватиметься до ганебного статусу Росії, держави, яка сприяє вживанню допінгу у спорті.

Про це наголошує і президент ФЛАУ, до слова, перший заступник міністра молоді та спорту України:

«Це чергове і, цілком можливо, останнє попередження для нас про серйозність ситуації навколо здійснення державою Україна антидопінгової програми і тестування атлетів, — говорить Ігор Гоцул. —  Більше того, потрібно розуміти, що такого роду претензії можуть бути висунуті не лише до легкої атлетики, а й до інших видів спорту. І тому ми наполегливо працюємо над якомога швидшим розв’язанням ситуації.

Основним винуватцем у ситуації що склалася визначили Верховну Раду України, адже за твердженням Мінмолодьспорту законопроект пройшов усі необхідні стадії погодження, у самому міністерстві, Кабінеті міністрів України, профільному комітеті парламенту, погоджено з ІААФ та ВАДА, все враховано, закон досконалий і готовий до прийняття.

“У даному питанні є кілька обнадійливих моментів. По-перше, цією проблемою опікується особисто міністр. Він спілкувався з депутатами, керівництвом Верховної Ради України на рахунок того, щоб розгляд закону включити у порядок денний уже на найближче засідання у середині січня. По-друге, ми відчуваємо підтримку профільного комітету Верховної Ради України і розуміння депутатів у необхідності ухвалення таких змін.

Минулого тижня було проведене засідання підкомітету з питань фізичної культури та спорту. На ньому були розглянуті внесені депутатами правки до проекту закону після першого читання і знайдені компроміси щодо тих моментів, які нехай і потенційно, але могли б мати бодай найменший натяк на те, щоб бути спірними. Тому жодних перешкод для ухвалення закону у другому читанні і в цілому немає. Залишається лиш включити його до порядку денного найближчої сесії і, звісно, проголосувати «за».” — стверджував Ігор Гоцул.

Зрозуміло, що жоден народний депутат не хотів би стати причиною застосування до України обмежень у спорті, а тому засідання у комітеті пройшло швидко та ефективно, проект закону погоджений не лише з усіма необхідними службами, а й з профільними міжнародним організаціями, у принципі, так і було, аж до того моменту коли свій зоряний час не відчув перший заступник міністра Ігор Гоцул.

Відео виступу І. Гоцула на комітеті ВРУ — RadaTVchannel

Проте допустити існування абсолютно незалежної організації, яка здійснюватиме контроль над спортивним федераціями і на рішення якої не могла б вплинути ані держава ані спортивна федерація для особи, яка є одночасно головою спортивної федерації та першим заступником міністра, було не з руки.

Мабуть народні депутати не очікували такої непланової кавалерисьтської атаки на проект закону, адже складно припустити, що проект закону буде спаплюжений не прокремлівським лобі, не заблокований колишніми регіоналами, не провалитися через відсутність депутатів  у залі, а тому, що деякі його аспекти ідуть у розріз із інтересами одного окремого посадовця.

Таким чином, пропозиція озвучена І. Гоцулом була прийнята як технічне уточнення, що в результаті змінило весь принцип побудови закону, замість абсолютно незалежного органу допінгового контролю ми отримали організацію, діяльність якої контролюється державою та спортивними федераціями, яких власне вона б сама мала контролювати.

Повернемося до ранку 27 березня 2017 року. На відміну від всього українського спорту, ВАДА такий “хід конем” без уваги не залишила і надіслала лист до міністерства, у якому “високо” оцінила зусилля міністерства щодо прийняття закону, але зазначила, що закон абсолютно не відповідає кодексу ВАДА, пропонують міністерству у найближчі строки підготувати проект закону про внесення до нього змін та зазначити чіткі строки його прийняття. В іншому випадку до українських спортсменів будуть застосовані обмеження для виступу на міжнародних змаганнях, але зараз ці обмеження стосуватимуться не лише легкоатлетів, а й усіх спортсменів з усіх видів спорту.

Ось з чого вся паніка, так закінчилась невдала спроба ввести в оману міжнародну організацію, особисте поставлене вище суспільного. А завтра знову потрібно іти до Кабінету Міністрів України, знову дивитися у вічі народним депутатам, знову шукати когось винного, знову рятувати український спорт.

З чим іти? Як дивитися в очі? Від кого рятувати?

 


 


Мітки: , ,
Поділитись новиною з друзями в соціальних мережах

КОМЕНТУЙ У FACEBOOK

    Коментарі закриті.

TOP 100

Facebook