У Пенсійному фонді пояснили, хто має право на пенсію через втрату годувальника

иПенсія через втрату годувальника призначається тим членам сім’ї померлого годувальника, які не працюють і були на його утриманні.  

Пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім’ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або деяких інших категорій осіб, визначених цим законом — незалежно від тривалості страхового стажу.

При цьому дітям пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника. Про це розповіли в головному управлінні Пенсійного фонду в Тернопільській області.

Непрацездатними членами сім’ї вважаються:

чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого ст 26 згаданого закону;

діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років;

чоловік (дружина), а в разі їх відсутності — один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.

З першого січня 2018 року внесено зміни до закону, у зв’язку з чим змінено й порядок визначення права на пенсію особам, які втратили годувальника.

Пенсійний вік та право на призначення пенсії за віком визначається залежно від тривалості набутого страхового стажу та становить 60, 63 або 65 років. Так, з першого січня по 31 грудня 2019 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності в них страхового стажу не менше 26 років, після досягнення віку 63 роки — страхового стажу від 16 до 26 років, а після досягнення віку 65 років — страхового стажу від 15 до 16 років. При цьому варто мати на увазі, що кожного року норма страхового стажу зростатиме на рік аж до 2028 року, коли становитиме не менше 35 років для того, аби набути право на пенсію за віком у 60 років, від 25 до 35 років — після досягнення віку 63 років, та від 15 до 25 років — після досягнення віку 65 років.

Якщо немає необхідного страхового стажу на дату досягнення 60 років, пенсію за віком може бути призначено після набуття необхідного страхового стажу на дату досягнення 60 років або ж після сповнення 63 (65) років.

Отже, право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника виникає у членів його сім’ї при досягненні ними віку 60, 63 або 65 років (крім членів сімей померлого годувальника, які є особами з інвалідністю, його дітей, а також непрацюючих, які доглядають за дитиною померлого годувальника до досягнення нею 8 років).

Тож, при зверненні за призначенням пенсії у зв’язку з втратою годувальника, крім документів про страховий стаж померлої особи, непрацездатним членам його сім’ї необхідно надати документи про свій страховий стаж, щоб можна було визначити право на пенсію та пенсійний вік, при досягненні якого вона призначатиметься.

Для прикладу, якщо за призначенням пенсії у зв’язку з втратою годувальника з першого січня по 31 грудня 2019 року, звертається батько, який досяг віку 60 років, за померлого сина, він повинен долучити документи про свій страховий стаж. Якщо ж його тривалість менша як 26 років, то права на пенсію у зв’язку з втратою годувальника він в даний час не матиме, а набуде його при досягненні віку 63 (або 65) років, залежно від тривалості свого страхового стажу.

 

 


 

 

 

Мітки: , , ,
Поділитись новиною з друзями в соціальних мережах

КОМЕНТУЙ У FACEBOOK

    Коментарі закриті.

TOP 100

Facebook