Церква, у якій взяв шлюб відомий громадський діяч Михайло Грушевський, знаходиться у селищі на Тернопільщині

 Фото: archives.gov.ua                                               Весільне фото Марії та Михайла Грушевських. Львів, 1896 рік.

Фото: archives.gov.ua
Весільне фото Марії та Михайла Грушевських. Львів, 1896 рік.

Видатний український історик, політик і громадський діяч Михайло Грушевський неодноразово бував на Борщівщині. Про це свідчать архівні джерела. Зокрема – неопубліковані документи родинного архіву Грушевських, матеріали рукописного відділу Львівської Наукової бібліотеки, а також дописи у львівській газеті «Діло» від кінця ХІХ – початку ХХ століття.

Ці джерела дослідив наш земляк, доктор історичних наук Ігор Скочиляс.

Про приватні поїздки, участь у громадсько-політичному і культурному житті краю видатного політичного діяча йдеться у статті Ігора Скочиляса «Михайло Грушевський і Борщівщина», що була опублікована у другому числі краєзнавчого журналу «Літопис Борщівщини».

З нашим краєм Грушевського пов’язували тісні родинні зв’язки. В містечку Скала-над-Збручем (нині – Скала-Подільська) проживала рідна сестра його дружини – Олімпія Левицька. Вона була дружиною місцевого священника Олександра Левицького (1850-1911 рр.).

Левицький перебував на тутешній парафії від 1886 року і вважався справжнім лідером місцевих українців. Мав високий авторитет як серед простих жителів містечка, так і серед знаті. Тому саме йому доручили очолити місцеву читальню «Просвіти» і кооператив «Міщанська каса».

Вперше Грушевський відвідав Скалу у 1896 році, одразу після одруження з Марією Вояківською. Вікіпедія подає такі відомості: у травні 1896-го в Скалі, де проживала родина її сестри Олімпії, Грушевські взяли шлюб у місцевій церкві святого Миколая.

Цей факт підтвердила мені й учителька історії Скала-Подільської школи Оксана Ундерко, яка досліджувала тему в архіві.

Зокрема, в одному з чисел „Діла” за 1896 рік у рубриці „Дрібні вісті” знаходимо таку замітку: „Нині, 26-го нового стилю мая відбудеться в Скалі в домі тамошнього пароха о. Левицького вінчання п. Михайла Грушевського, професора історії в університеті Львівськім, з панною Марією Вояковською, учителькою зі Львова”.

На Скалу як місце одруження М. Грушевського вказується в передрукованій кілька років тому статті Олеся Степового «Там, де Збруч річку проходили…(Скала), щ обула уміщена у журналі «Літопис Борщівщини» за 1994 рік. Цей автор на власні очі бачив метричний запис у парафіяльній книзі вінчаних у місцевій церкві.

Ось як він описує тогочасне перебування Грушевського в Скалі: «Є тут ще історичне місце історика. В саді тутешнього нашого приходства є липа, під якою, як оповідають старші люди, наш історик професор Грушевський освідчився своїй першій жінці Марії з Вояківських. Як бачив я в тутешніх церковних документах, шлюб їх відбувся в Скалі в травні 1896 р. Під цею липою вони просиджували й тут присягались в коханні. А липа горда, що вислуховувала похвальні кантати любові нашого вченого, стоїть струнка й легким шумом згадує давні нічні серенади двох закоханих сердець”.

Грушевський часто бував у Скалі із приватними візитами до родичів, тобто у сестри своєї дружини і її чоловіка.

Звісно, поява у містечку такої потужної особистості викликала справжній фурор.

Гостя запрошують на різні імпрези і зібрання. І він охоче погоджується взяти у них участь.

У перших числах листопада вчений присутній на імпрезі читальні «Просвіти», разом з іншими жертвує гроші на будову греко-католицької каплиці у сусідньому селі Циганах.

Того ж року на відкритті читальні в Бурдяківцях Грушевський знайомиться з відомими громадськими діячами Борщівщини – Михайлом Дорундяком, Єронімом Калитовським та іншими.

Джерела свідчать: учений разом із дружиною щоліта гостював у своїх родичів в Скалі.

Грушевський не лише відпочивав, сюди дослідника вели і наукові зацікавлення. Зокрема, він вивчав руїни тутешнього замку і костел.

Грушевський активно опікувався роботою читалень в Скалі і в Борщеві. Він часто бував на засіданнях, виступав із палкими промовами і підтримував фінансово організацію.

Коли у Борщеві будували Народний Дім, він допоміг скласти статут товариства, давав поради щодо структури керівних органів інституту. 14 січня1898 року на установчих зборах товариства Грушевського обрали головуючим зібрання, а пізніше – почесним членом-покровителем Народного Дому.

Крім наукової роботи, Грушевський брав участь у тогочасній політичній боротьбі. Використовуючи свій високий авторитет, сприяв консолідації різних політичних партій і угруповань обох частин України. У січні 1899 року він виступив в Скалі на урочистому вечорі з нагоди «сотих роковин відродження українського письменства». Розповідь про цю подію розмістила на своїх шпальтах газета «Діло».

Відомо також, що 16 грудня 1901 року Грушевський був у Борщеві на вічі, де виголосив палку промову на захист переслідуваної молоді.

У своїх численних наукових працях, зокрема у розвідці «Опис Подільських замків 1494 р.», вчений подає детальний опис оборонних споруд у Скалі-Подільській, Ланівцях, Озерянах, Жилинцях.

Особливо цінні записи Грушевський робить щодо Скали: «Становище Поділля… виглядає смутно. Так, в околиці Скали з семи замкових сіл три (Озеряни, Жилинці, Угриньківці)були так страшно спустошені татарами і волохами, що не зосталося й одного чоловіка, а в Лянівцях десять дворищ стояли пустими, а решта селян мала свободу задля татарського погрому».

Жалюгідними були й оборонні споруди Скали. З цього приводу дослідник пише: «Гай-гай! В Скалі стіни не мають заборол, пообгнивали так, що вийти на їх ревізор не міг…».

Наведені факти з біографії Михайла Грушевського, що пов’язували вченого з Борщівщиною, дозволяють зробити висновок: він був не просто кабінетним науковцем, але й активним громадянином і борцем за інтереси свого народу, меценатом, активним учасником національного відродження Галичини кінця ХІХ – початку ХХ століття.

                                                                                                      Підготувала Ірина Мадзій

Фото: archives.gov.ua

                                              Весільне фото Марії та Михайла Грушевських. Львів, 1896 рік.

                                                                             Джерело: газета Вільне життя плюс».

 

 

 

 

 

Мітки: , ,
Поділитись новиною з друзями в соціальних мережах

КОМЕНТУЙ У FACEBOOK

    Коментарі закриті.

TOP 100

Facebook