Трансплантація органів в Україні отримала законодавчу базу — ВР дозволила донорство

ф1Органи громадян України після їх смерті можуть бути використані як донорські. Зроблено це може бути лише за дозвільною згодою потенційного донора.

Такі положення містить проект закону №2386а-1, прийнятого сьогодні Верховною радою. Вступити в дію він мав би з початку наступного року.

Відповідно до законопроекту, людина за життя має дати письмовий дозвіл на використання після смерті її органів. Відповідну позначку про згоду на це ставитимуть у паспорті громадянина України чи у водійському посвідченні.

Також є інший шлях — назвати довірену особу, яка після смерті людини оприлюднить її згоду чи заборону на трансплантацію анатомічних матеріалів померлого.

Якщо людина ніяк не висловила свою волю за життя, будуть запитувати її родичів — іншого члена подружжя, дітей, батьків, рідних братів та сестер.

Не будуть використовувати органи людини після її смерті, якщо вона за життя була проти чи не давала дозволу родичам приймати рішення про донорство.

Закон забороняє використання анатомічних матеріалів, якщо нема в кого спитати дозволу, проти суд, правоохоронці або судмедексперт. Не можуть посмертно бути донорами ветерани АТО та ООС, діти-сироти, визнані недієздатними, а також ті, особи яких невстановлено.

Як пише 112 Україна, законопроект передбачає цілу низку процедур, пов’язаних із донорством органів в Україні.

Передбачено до 1 жовтня 2018 року створити Єдину державну інформаційну систему трансплантації, а заразом і відповідальний за неї орган (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації та здійснення діяльності, пов’язаної з трансплантацією).

Інформаційна система складатиметься із кількох реєстрів:

  • волевиявлення щодо посмертного донорства;
  • “довірених” осіб, які згодні на посмертне донорство тих, кого вони представляють;
  • анатомічних матеріалів людини, призначених для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів,
  • живих донорів;
  • живих донорів гемопоетичних стовбурових клітин;
  • реципієнтів;
  • осіб з трансплантованим анатомічним матеріалом;
  • медзакладів, уповноважених на трансплантування;
  • трансплант-координаторів.

Усі ці реєстри передбачено для конфіденційних даних, тож доступ до них буде обмежено. Виключення — перелік медзакладів, де можуть здійснювати трансплантацію, а також реєстр трансплант-координаторів. Їх буде розміщено на сайті відповідального за трансплантацію органу виконавчої влади, із відкритим доступом для всіх.

Конфіденційну інформацію у реєстрі зможуть дізнатися трансплант-координатор, посадовець відповідального за трансплантацію органу виконавчої влади, судмедексперти.

Тож, якщо людина напише заяву про згоду на своє посмертне донорство, про це дізнається хтось із цих категорій осіб, зокрема той, хто буде вносити дані до реєстру.

Передбачено й запобіжник: інформаційна система трансплантації буде фіксувати не тільки внесені до неї дані, а й історію переглядів, щоб було відомо, хто і коли цікавився конфіденційними даними людини.

Хто буде причетний до організації трансплантації?

Кабмін визначить організаційні моменти, матимуть вплив МОЗ і орган виконавчої влади щодо трансплантації (який планують створити).

Проте безпосередньо люди будуть мати справу в цій сфері із медзакладами, які отримають ліцензію на трансплантацію, бюро суд-медекспертів та іншими суб’єктами господарювання, що будуть здійснювати діяльність, пов’язану з трансплантацією.

Зі свого боку, як передбачається, трансплант-координатори будуть отримувати згоду родичів після смерті особи, вносити дані до реєстру та організовувати вилучення, зберігання і перевезення анатомічних матеріалів.

Пару донор — реципієнт визначатимуть автоматично

Пару донор — реципієнт буде визначати Єдина система трансплантації. Пошук такої пари здійснюватиметься під час кожного внесення нових відомостей щодо живого донора, реципієнта або анатомічних матеріалів. При цьому система враховуватиме низку показників, зокрема імунологічну сумісність, наскільки екстрено потрібна трансплантація, відстань тощо. У пріоритеті будуть неповнолітні реципієнти і живі донори, які раніше надавали свої анатомічні матеріали.

Якщо в Україні немає реципієнтів для анатомічних матеріалів, їх зможуть запропонувати іншим державам, з якими укладено відповідні міжнародні договори.

Після того як пару донор — реципієнт буде визначено, дані не можна буде змінювати (крім випадків, коли лікарі визнали трансплантацію неможливою або реципієнт відмовився).

Якщо система визначила пару померлий донор — реципієнт, трансплант-координатор повідомляє про це лікарю. Консиліум лікарів обґрунтовано ухвалює рішення про можливість чи неможливість трансплантації. Якщо їх вирок “ні”, реципієнт потім зможе оскаржити таке рішення. Якщо вони роблять висновок, що це можливо, то повідомляють реципієнта, який має можливість погодитися чи відмовитися.

Так чи інакше всі дані фіксують.

Пільги людям, які стали донорами за життя

Люди, які за життя надали свої анатомічні матеріали одному із родичів, мають право на підтримку держави.

Йдеться про безоплатне медобстеження, медичну допомогу в разі хвороб чи погіршення здоров’я (якщо це пов’язане з донорством).

Донору після операції з вилучення органу дають 3 дні оплачуваної відпустки (їх можна долучити до планової відпустки).

Людині відповідно до законодавства відшкодовують шкоду з урахуванням додаткових витрат на лікування, посилене харчування тощо.

Якщо людина стала інвалідом унаслідок втрати органу, вона має право на пенсію за інвалідністю незалежно від тривалості страхового стажу. У разі смерті людини її непрацездатні родичі отримують пенсію у зв’язку із втратою годувальника, також незалежно від страхового стажу особи.

Заборони і покарання

Не можна пересаджувати людині органи тварини, проте можна медвироби, виготовлені з анатомічних матеріалів тварин та які використовують для імплантації.

Заборонено торгівлю анатомічними матеріалами людини, проте держава може віддячити тим, хто став донором за життя.

Не можна рекламувати людські органи.

Законопроект посилює відповідальність за вилучення в людини шляхом примушування або обману її анатомічних матеріалів для трансплантації. За це позбавлення волі до 5 років. Якщо потерпілий перебував у безпорадному стані або в матеріальній чи іншій залежності від винного, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на 5-7 років.

Незаконна торгівля анатомічними матеріалами може стати причиною ув’язнення до 5 років.

Такі порушення, вчинені за попередньою змовою групою осіб, передбачають позбавлення волі на 5-8 років.

Нагадаємо, Верховна Рада підтримала за основу проект закону, який закріплює презумпцію незгоди громадян України стати донорами органів чи тканин після смерті.

Зазначимо, що наразі в Україні діє закон »Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині». З 1 січня 2019 року він втратить чинність у зв’язку із набуттям чинності нової версії, втім, з нього перенесли багато норм.

 


 

 

 

Мітки: , , ,
Поділитись новиною з друзями в соціальних мережах

КОМЕНТУЙ У FACEBOOK

    Коментарі закриті.

TOP 100

Facebook