Тернопільщина – український Єрусалим

Тернопільщина – український Єрусалим.

Так називають нашу область за багату релігійну та історичну спадщину. На території краю збереглися унікальні дерев’яні та кам’яні храми, печери відлюдників, джерела з цілющою водою.

Багато храмів шанобливо зберігають мощі святих та чудотворні ікони, яких на Тернопіллі нараховують близько двадцяти. Саме до них з незапам’ятних часів стікаються прочани благати у Небесної Покровительки — Матері Божої — ласки для своєї родини, зцілення душі й тіла, кращої долі для себе й своїх близьких.

Цікавими і повчальними є історії чудотворних ікон.

 

PochaevskayaІсторія Почаївської чудотворної ікони починається з того часу, коли її на Волинь з Константинополя привіз грецький митрополит Неофіт. Мандруючи Волинню він для відпочинку зупинився в маєтку Урля у благочестивої православної поміщиці Анни Гойської. Погостювавши кілька днів, митрополит благословив господиню та залишив їй, як подяку, ікону Пресвятої Богородиці. У 1597 році в маєтку сталося перше диво – ікона Божої Матері зцілила сліпонародженого брата Анни Гойської Филипа. Біля ікони почало відбуватися багато чудес. Тоді Анна Гойська з хресним ходом перенесла ікону для загального поклоніння на Почаївську гору, де жили монахи. Починаючи з 1661 року монастирські літописці записували чудеса, що відбувалися за посередництва чудотворної ікони. Одне із найславетніших див сталося 23 липня 1675 року під час оборони Почаївського монастиря від нападу турків і татар. Понад 400 років ікона своєю чудотворною силою посилає благодать Божу, і кожному, хто звертається з щирою молитвою та вірою, надає допомогу та зцілення. Святкування Ікони Почаївської Божої Матері відбувається щороку 5 серпня.

 

E309414267B5-13У мальовничій місцевості, де широкими долинами несе свої води Стрипа, розкинулося село Зарваниця, численні легенди про яке розповідали ще з ХІІІ ст. Саме до того часу відносять і появу чудотворного образу Матері Божої Зарваницької, який довгі століття був і тепер є оберегом життя й духовності народу. Одна з легенд розповідає, що київському монахові, який у 1240 році втік до Зарваниці із Києва після зруйнування міста татаро-монголами, увісні з’явилася Матір Божа. Незабаром тут було споруджено капличку, в якій помістили ікону Божої Матері. Ця ікона зберігається у місцевій парафіяльній церкві Пресвятої Трійці та належить до найдавніших в Україні. Інший переказ розповідає про теребовлянського князя, який заблудив у лісі на полюванні, а блукаючи, занедужав. Але як тільки князь постав перед чудотворною іконою та напився води із зарваницького джерела, відразу став здоровим. У 1754 році сталася пожежа, під час якої згоріла церква, але чудотворна ікона залишилася неушкодженою. Тодішній власник села граф Мйончинський вимуровав четвертий від часу заснування Зарваниці храм Пресвятої Трійці. У 1867 році Папа Пій IX коронував ікону та надав Зарваниці відпустового значення. У 80-х роках ХХ ст. Зарваниця відроджується як великий духовний центр. З листопада 1989 року там відновлено богослужіння. Сюди повернулася чудотворна ікона, яку таємно переховували мешканці села з 1944 року. Новим духовним злетом стало будівництво величного собору Зарваницької Матері Божої. Щороку сотні тисяч прочан зі всього світу приїжджають і приходять до Зарваницького чудотворного образу і джерела, водою з якого лікуються вже більше як 700 років. Багато зцілень отримали паломники біля цих святих місць і як подяку залишили численні дари, що знаходяться тепер у храмах Зарваниці. Нині Зарваниця перетворилась на головний духовний центр Української греко-католицької церкви. Під час офіційного візиту в Україну Папа Римський Іван Павло II у червні 2001 року молився біля чудотворної ікони Зарваницької Матері Божої, привезеної до греко-католицької церкви на Аскольдовій могилі у Києві.

Матеріал підготований на основі інформації журналу “TernoTRAVEL”.

 

 

 

 

 

Мітки: , , ,
Поділитись новиною з друзями в соціальних мережах

КОМЕНТУЙ У FACEBOOK

    Коментарі закриті.

TOP 100

Facebook