Сюрприз від свекрухи — історія про буття молодої пари

Фото ілюстративне

Фото ілюстративне

Сюрприз на новосілля був анонсований ще за два місяці до нього. – Вам сподобається! – загадково виблискувала очима Юля.

За матеріалами

– Точно сподобається! – загадково уточнила Ніна Ігорівна.

Новосілля. Гості, стіл, повітряні кульки. Подарунки: настінні годинники, ключниця і різні корисні дрібниці. Задоволена мама: квартира – її подарунок.

Ці, з сюрпризом, все мовчки. Сиділи, їли і переглядалися. Юлі подзвонили, вона вийшла на балкон розмовляти. Поговорила, заглянула в кімнату, покликала Ніну Ігорівну. Вони почали удвох на балконі перешіптуватися.

Дзвінок в домофон. Я пішла відкривати, але була зупинена родичками чоловіка, що вискочили з балкона:

– Стій! Це наш сюрприз приїхав, я сама відчиню! – замахала руками Ніна Ігорівна.

Хвилин через 20 у двері постукали. Ніна Ігорівна з урочистим вираз обличчя виголосила промову: ми вас любимо, заради вас готові на все…

– Коротше, – Юля перебила свою матір, – обіцяний сюрприз за дверима! Ідіть, оцінюйте!

Ми з чоловіком переглянулися і пішли відкривати. Вантажники в компанії дивана нетерпляче переступали з ноги на ногу:

– Господарі, куди заносити?

Я зачинила двері. Спати нам є на чому, ліжко ми перед цим купили. Диван-то навіщо?

Немов прочитавши мої думки, подала голос Ніна Ігорівна:

– Ти навіщо закрила? Нехай хлопчики диван заносять.

– Мамо, навіщо нам диван? У нас ліжко є! – запитав чоловік.

– А хто сказав, що це вам? Це нам з Юлею! – широко посміхнулася Ніна Ігорівна.

На цій позитивній ноті вона відкрила двері і почала командувати:

– Хлопчики, заносите!

На мить я пошкодувала, що ми не є героями мультфільму. Щоб можна було посадити цих осіб на диван і за допомогою хорошого стусана спустити зі сходів, щоб вони красиво з’їхали по всіх прольотах, кулею вимахнули з під’їзду і покотилися далі. Від нас куди подалі.

Обіцяним сюрпризом від родичок чоловіка став не сам диван, а обіцянка, що йде в комплекті до дивану, прикрашати нашу нудьгу своєю компанією. А щоб ми нудьгували якомога рідше, вони і ночувати у нас зібралися на нашому новому дивані. Разом же веселіше!

Поки ми з чоловіком відходили від новини, Ніна Ігорівна вказувала місце розташування дивана: навпроти нашого ліжка в спальні. Так, нудьгувати б точно не довелося.

Це припинила моя мама. Вона перекинулася парою слів з Юлею, потім вислухала пояснення Ніни Ігорівни з приводу сюрпризу і бажання розвіяти нудьгу молоді, а потім радісно потерла руки:

– Як же я сама до цього не додумалась! – вантажникам була дана нова команда: – Ні, в спальню не несіть, там буде стояти мій диван!

У мене очі на лоб полізли, у чоловіка почався нервовий тик.

– Я прямо зараз в меблевий поїду! Ніна, як ти добре все придумала! Ти вже вибач, що я тебе із спальні дітей виселила, але я, як спонсор покупки квартири, маю на місце в спальні більше прав! – розійшлася мама.

В ступор впали всі. Якщо чесно, я навіть очікувала бiйки за право поставити диван навпроти нашої ліжка.

– Все, пожартували і вистачить! – голос мами різко став жорстким. – Меблі забрали і пішли геть, – скомандувала вона нещасним вантажникам, а потім взялася за Ніну Ігорівну: – Ніно, у тебе з головою все нормально? Диван в спальню до дорослих людей? Свічки тобі не докупити? І бінокль, щоб краще видно було?

Ніна Ігорівна, під таким напором, навіть трохи розгубилася і почала говорити щось про спільну власність і її права як родички власника. Тон вийшов трохи жалюгідним, я навіть посміхнулася.

– Я тут власник. І, як власник, постановляю: нічого лізти до дітей! – мама махнула рукою, ніби щось обрубавши. Вона не погрішила проти істини: квартира була куплена на її ім’я, дарча мені була написана приблизно через місяць після пам’ятного новосілля.

Диван поїхав до Ніни Ігорівні додому, родички чоловіка злиняли слідом після грандіозного скaндалу: як же, виставили бідних-нещасних з майже їх квартири.

– Говорила я тобі: намучишся з ними. Краще б за Івана заміж вийшла: він сирота, – шепнула мені мама перед відходом.

Веселе новосілля вийшло. У чоловіка досі повіка смикається, зате без плюсів не обійшлося: Ніна Ігорівна і Юля образилися на нього з-за того, що він не захистив їх від моєї мами. Чекають вибачень. Нехай чекають, нехай.

 

 

 

 

 

Мітки: , ,
Поділитись новиною з друзями в соціальних мережах

КОМЕНТУЙ У FACEBOOK

    Коментарі закриті.

TOP 100

Facebook