Розмір зарплат провокує поширення бідності в Україні — профспілки

Голова Тернопільської обласної ради профспілок Андрій Присяжний

Голова Тернопільської обласної ради профспілок Андрій Присяжний

Заробітна плата українця вдвічі менша за фактичний прожитковий мінімум і у 7 разів нижча, ніж в Естонії, Словаччині, Угорщині, Чехії, в 15-40 разів – ніж в Австрії, Німеччині, Франції.

17 жовтня 1993 року Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію 47/96 про необхідність боротьби за ліквідацію бідності у всіх країнах, особливо в тих, що розвиваються.

За визначенням Міжнародної організації праці, гідна праця – це продуктивна праця чоловіків і жінок в умовах свободи, рівності, безпеки та поваги до людської гідності. Вона забезпечує справедливий заробіток, безпеку на робочому місці та соціальний захист працівників і членів їх сімей, сприяє професійному росту, дає людям свободу висловлювати свої погляди, об’єднуватися, щоб впливати на рішення, які стосуються їхнього життя.

На жаль, профспілки змушені констатувати, що сьогодні заробітна плата не виконує свої головні функції – відтворювальну, стимулюючу, соціальну та формування платоспроможного попиту населення. А це провокує поширення бідності серед тих, хто працює.

Зараз мінімальна заробітна плата в Україні вдвічі менша за фактичний прожитковий мінімум, який до того ж не переглядався ще з 2000-го року. Заробітна плата українця у 7 разів нижча, ніж в Естонії, Словаччині, Угорщині, Чехії, в 15-40 разів – ніж в Австрії, Німеччині, Франції. Недарма Україна опинилася серед країн з найменшим середнім статком на одного дорослого жителя і перебуває в одній категорії з більшістю держав Африки.

Реалізуючи прагнення українського народу до європейських цінностей, керівництво держави підписало Угоду про асоціацію між Україною та Європейським союзом. Стаття 420 цієї Угоди передбачає співробітництво сторін у соціально-трудовій сфері для досягнення таких основних цілей:

покращення якості життя;

збільшення кількості та покращення якості робочих місць;

сприяння розвитку соціальної та юридичної справедливості;

зменшення обсягів неформальної економіки;

посилення рівня соціального захисту та модернізації його систем;

скорочення бідності та посилення соціальної єдності.

Однак замість проведення справжніх ефективних реформ, спрямованих на викорінення корупції, зменшення обсягів тіньової економіки, покращення якості людського життя, Уряд продовжує згубну політику «затягування пасків» для простих людей.

Хибна державна політика жорсткої бюджетної економії, посилення податкового тиску, дешевої робочої сили, призводить до несправедливого розподілу результатів праці, знижує платоспроможність населення, вимиває середній клас, збільшує тіньову зайнятість та кількість трудових мігрантів з України.

У зв’язку із загостренням соціально-економічної ситуації, відсутності реального соціального діалогу, у квітні цього року Спільний представницький орган профспілок вступив у колективний трудовий спір з Кабінетом Міністрів України. Серед головних профспілкових вимог такі:

– підвищення з 1 липня та 1 грудня 2015 року розміру прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати;

проведення індексації грошових доходів населення;

погашення заборгованості з виплати заробітної плати;

відновлення санаторно-курортного лікування застрахованих осіб та оздоровлення їх дітей.

У червні цього року професійні спілки висунули Трудовий ультиматум владі, в якому вимагали від Верховної Ради України прийняти закон про індексацію заробітних плат, пенсій та інших грошових доходів населення, законодавчо закріпити об’єктивне встановлення справедливого прожиткового мінімуму, скасувати рентну плату на газ для населення, а також скасувати оподаткування пенсій тих пенсіонерів, які працюють.

Спільні зусилля виборних органів профспілок усіх рівнів принесли певні позитивні результати. Зокрема, парламентом прийнято рішення про підвищення з 1 вересня 2015 року прожиткового мінімуму, мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії, ратифіковано Конвенцію Міжнародної організації праці про основні цілі та норми соціальної політики №117, урядова сторона нарешті розпочала роботу з актуалізації наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг для основних соціальних і демографічних груп населення.

Разом з тим, запропоноване Урядом і ВР підвищення виплат на 13% далеко не покриває рівень інфляції 2014-2015 років та зростання цін і тарифів на енергоносії, житлово-комунальні послуги. При формуванні величини прожиткового мінімуму представники влади пропонують і надалі не враховувати витрат на придбання чи оренду житла, освіту, оздоровлення, сплату обов’язкових податків і зборів.

Погіршується ситуація з виплатою заробітної плати, заборгованість якої у вересні перетнула позначку 2 мільярди гривень.

Стан соціально-трудових відносин на Тернопільщині є прямим відображенням ситуації в Україні. Зокрема, з початку року більше, ніж на 11 тис. чоловік скоротилася середньооблікова чисельність штатних працівників, а рівень безробіття зріс з 11,3 до 12,1%.

Розмір середньомісячної заробітної плати працівників області складає лише 70,5% загальнодержавного показника, а заборгованість з її виплати зросла майже вдвічі – з 5,4 до 10,2 млн. гривень.

Абсолютна більшість боргу припадає на економічно активні підприємства державної і комунальної форм власності. Постійний ріст заборгованості спостерігається на державному науково-технічному підприємстві «Промінь»  (1,3 млн. гривень). Через несвоєчасне фінансування замовником виконаних дорожних робіт хронічно боргують заробітну плату своїм працівникам ДП «Тернопільський облавтодор» та його районні філії. Зростає соціальна напруга на комунальному підприємстві «Тернопільміськтеплокомуненерго», де через дію урядової постанови утворилася тримісячна заборгованість з виплати заробітної плати.

Не забезпечені необхідним фінансуванням на виплату заробітної плати до кінця року бюджетні установи та організації області. Дефіцит коштів на цю потребу складає майже 350 млн. гривень. У випадку їх відсутності це може стати ще одним джерелом соціальної напруги  та громадського невдоволення.

Нерозв’язання проблем у соціально-трудовій сфері призводитиме до подальшого загострення ситуації та провокуватиме колективні дії на захист прав та інтересів працівників.

Європейська інтеграція – це завдання усього українського суспільства, а не  тільки Президента, Верховної Ради та Кабінету Міністрів України. Тому влада має діяти відкрито, залучати до прийняття рішень інститути громадянського суспільства, які прагнуть покращення стандартів життя українців.

Наразі виходить, що у Європу українці зібрались інтегруватись із порожніми кишенями…

Андрій Присяжний,

голова Тернопільської обласної ради профспілок

 


 


Мітки: , , , , , ,
Поділитись новиною з друзями в соціальних мережах

КОМЕНТУЙ У FACEBOOK

    Коментарі закриті.

TOP 100

Facebook