На Тернопіллі допомагають родинам, які втратили когось на Майдані чи в АТО

допомогаЗустріч родин загиблих Героїв «Небесної сотні» та бійців АТО із Тернопільської області вдруге відбулася селі Заздрість, у музеї-садибі Йосипа Сліпого, що на Тернопільщині.

Розпочалося все 24 січня з Літургії та панахиди за загиблими. Згодом відбулося знайомство, так зване «перше коло», та психотерапевтичні групи. На завершення програми — роздача різдвяних баранців від “Кози-Дерези” та об’єднання всіх у спільній діяльності — послання до бійців на прапорі України, який передали в ДУК “Правий Сектор” і концерт за участі кобзаря Василя Жданкіна, його доньки Анастасії та гурту “Великодні зернятка”.

Читайте також. Тернопілля: психологи та священики допомагають впоратися з горем втрати близької людини (Фото)

- Описувати подію у статті — складно, оскільки втрачається весь зміст переживань і вражень. Тож ми пропонуємо переглянути коментарі як записи хроніки зустрічі та власні душевні хроніки, — кажуть організатори.

Олександра Ніздрань, психолог: «Зустріч родин загиблих — це безпечне місце для діалогу у переживанні втрати. Саме у групі, що об’єднана спільним випробовуванням долі,  родини відкривають завісу болю. Психологи, психотерапевти Української спілки психотерапевтів разом із священиками УГКЦ створюють умови для психологічного та духовного супроводу учасників цих зустрічей. Досвід переживання горя втрати — індивідуальний, як і кожна особистість сповнена своєрідності, так біль у проявах різниться. Групова робота дозволяє побачити себе у дзеркалі переживань інших…»

Олег Гуковський, психотерапевт: «Доступ до найбільшого болю, яким супроводжується втрата, відбувається у середовищі таких же зболених людей, які пройшли шляхом горювання різну відстань. Більш чутливий отримує підтримку від стійкішого, сильніший турбується про слабшого, але напрямок — один, і своїх не кидають дорогою. Діє принцип уподібнення переживань і тоді значення, смисл горя переживається на рівні групи, спільноти, громади, що дозволяє розкрити серце, бути сприйнятним до страждання інших, проявити до них турботу, використати травму як ресурс…»

Читайте також. У Тернополі всю інформацію, що стосується АТО та допомоги бійцям, можна дізнатися у call-центрі (Відео)

Отець Василь: «Я вважаю, що ці зустрічі — потрібна річ, оскільки, спостерігаючи за людьми, що відчули втрату, побачив, що вони не падають духом, хочуть продовжити справу рідних… Водночас, хочу подякувати психологам за організовану зустріч…»

Ірина Срібна, дитячий психотерапевт: «Ми вдруге проводимо такий захід, під час якого працюємо в групах, зокрема із дітьми, проводимо ігри, малюємо, опрацьовуємо травму, переживання, відчуття страхів…»

Ігор Лубківський, психолог, психотерапевт: «Зі слів Фоми Аквінського: «Психологія та релігія не суперечать одне одному». Без віри не може бути психології, а священикам інколи не вистачає психологічного досвіду. Тому ми співпрацюємо одне з одним і, тим самим, ділимося досвідом. У нас вже був досвід таких заходів, у Зарваниці та вдруге в Заздрості…»

Читайте також. На партизанський вишкіл у Тернополі беруть лише тих, хто розуміє, для чого це потрібно (Відео)

Наталя Масловська, психотерапевт: «Вдячна за нагоду бути частиною цієї великої родини, яка, надіємось, не буде зростати. На початку заходу була впевнена, що зможу надати підтримку та ресурс родичам загиблих, наприкінці відчула велику силу цих людей в їхній відданості рідним, їхній єдності, відчула взаємопідтримки…»

Ірина Григораш, психотерапевт: «На заході ми спілкувалися на духовному рівні. У мене було відчуття взаємопідтримки, створення родинної спільноти, українців, які переживають спільне горе (спільну війну)…»

Маряна Гевко, психолог, психотерапевт: «Тут відбуваються актуальні речі: підтримка сімей, що важливо як для самих сімей, так і для спеціалістів, — віддати часточку себе…»

Читайте також. «Бійців, які в нас лікуються, навчають навикам саморегуляції», — лікар-психіатр Олег Гуковський (Відео)

Христина Біла, психолог, психотерапевт: «У мене — змішані враження, навіть важко оформити словесно. Якісь амбівалентні (двоякі) відчуття…»

Марія Ніженко, психолог, психотерапевт: «Після проведення кола в мене виник образ «коло левів, що годують гієн, які зосереджені всередині». І з’явилися амбівалентні емоції: страх, щоб смерть героїв була недаремною і радість, що не гієни оточили левів, а навпаки. Залишилося тільки перестати їх годувати. Герої своєю смертю згуртували людей, люди від щирого серця допомагають один одному. Мене радує, що в серцях людей, яким спричинили стільки болю, живе стільки любові, яку вони дарують іншим…»

Василь Жданкін, кобзар: «Велика честь для сім’ї — виростити воїна… Ще в літописах козаччини є описи, як громада брала на опіку членів сімей полеглих вояків…»

Читайте також. Проблем не варто соромитися — їх треба навчитися вирішувати, — психотерапевти (Фото, Відео)

Коментарі членів сімей загиблих:

Олена та Наталя: «Ми інакше сприймаємо горе, оскільки від смерті нареченого та брата вже рік минув. Ми все пережили і змирились із цим. Сюди приїхали, щоб висловити підтримку тим, хто ще не встиг пережите це горе, співпереживати втраті…»

Василь і Катерина: «Тут відбувається душевне розвантаження. Раді, що нас запросили, якщо й надалі «Родинне коло» буде відбуватися, ми будемо приїжджати. Дякуємо організаторам заходу, всім волонтерам…»

Дмитро, брат загиблого, 8 р.: «Мені все сподобалося, знайшов друзів. Особливо сподобалося, як дівчата виступали…»

Остап, брат загиблого, 8 р.: «Багато чого сподобалося: як робили зірочки, малювали, їли цукерки. Познайомився з двома хлопцями – Дмитром і Михайлом, вони тепер мої друзі…»

Читайте також. За перших ознак депресії лікарі у Тернополі радять звертатися по допомогу (номери телефонів)

Нагадаємо, організатори зустрічі: фахівці Тернопільського обласного осередку Української спілки психотерапевтів, Психологічної Кризової Служби, духовенство УГКЦ. Особливу подяку вони висловлюють меценатам заходу: Руслану Савчишину, Вікторії та Ярославу Колодію (етномайстерня “Коза-Дереза”), Ірині Кельнер, водіям Роману, Тарасу, Андрію, Богдану, сестрам-василіянкам, які допомогли забезпечити проведення Зустрічі родин.

Довідково. Зустрілись 13 родин, а число таких у нашій області вже пішло за третій десяток. Активісти звертаються до родин, які не наважилися приїхати: «Не залишайтеся зі своїм горем наодинці! Ми зробимо все можливе, щоб підтримати вас!». Зателефонуйте у Логістичний центр допомоги бійцям АТО – 097-205-50-55 і повідомте про свої потреби — як матеріальні, так і духовно-психологічні.

Софія Левицька

 


 

 

 

Мітки: , , , , , , , , , , , , , ,
Поділитись новиною з друзями в соціальних мережах

КОМЕНТУЙ У FACEBOOK

    Коментарі закриті.

TOP 100

Facebook