Особистий охоронець Степана Бандери написав книгу спогадів про провідника ОУН (Фото)

фото: wiki.cym.org Особистий охоронець Степана Бандери Василь Шушко в молодості

фото: wiki.cym.org
Особистий охоронець Степана Бандери Василь Шушко в молодості

У селі Бабинцях, що у Борщівському районі Тернопільської області, народився і виріс особистий охоронець Степана Бандери Василь Шушко. На жаль, пана Василя  уже немає з нами, декілька років тому він пішов у засвіти. Але залишились його спогади про ті роки, які він провів разом із провідником ОУН. Тож  сьогодні, у 110-ту річницю з дня народження Степана Бандери, є нагода розповісти про цю сторінку з життя Василя Шушка.

                 Перші завдання «Крука»

  Василь Шушко зростав у простій селянській сім`ї, в якій, крім нього,  було троє старших дітей. Але батько пана Василя вважав, що його діти повинні мати освіту. І школу в рідних Бабинцях його син закінчив досить успішно.

По закінченні семирічки хлопець пішов вчитися до Заліщицької торговельної школи.

У 1940 році юнак вступив до лав ОУН. У лісах невеличкий загін з місцевих хлопців проходив вишкіл. Тут юнаків вчили володіти зброєю, методам конспірації. Здібного і активного хлопця запримітило керівництво проводу, і згодом його призначили організатором юнацької референтури підрайону. Тут він отримав своє перше псевдо «Крук». Відтоді «Крукові» дуже часто доводилось їздити по селах, спілкуватися зі своїми однодумцями. Коло друзів і побратимів суттєво розширилось.

Тож коли його за фашистської окупації зловили німці, щоб вивезти разом з багатьма іншими жителями навколишніх сіл на примусові роботи до третього рейху, мав з кого сподіватися допомоги.

«Я легко міг втекти з того полону, — пригадував В.Шушко. – Вже й зібрався утікати, аж раптом мені через агентів передали наказ керівників організації: їхати до Німеччини під виглядом бранця, працювати, як усі, але паралельно організовувати пропагандистську роботу серед наших робітників. Я навіть не знав, куди їду:  приїхав в одне місто, а потім мене «перекинули» в інше. Чужа країна, чужа мова і закони – важко було. Але наказ є наказ, і я працював, аби виправдати те довір`я».

У місті Аугсбурзі, де опинився пан Василь, йому вдалося сконтактуватися з оунівцями. Тут він розширив організаційну мережу, за допомогою якої згодом вдалося створити табори для українських біженців.

У 20 років Василь Шушко важко працював і ніс велику відповідальність за людей, якими опікувався.

                                    Знайомство з Бандерою

Уперше Василь Іванович познайомився зі Степаном Бандерою у 1952 році. Саме тоді він мав виконувати одне надто важливе завдання проводу в Україні. Готувався до від`їзду, але почував себе дуже погано, тому змушений був звернутися до лікарів. Йому визначили діагноз – туберкульоз. Зазвичай, коли в працівників організації виникали якісь перешкоди, вони йшли на аудієнцію до самого голови ОУН. Бандера з розумінням поставився до грізного діагнозу і вирішив, що хворому треба лікуватися, тож зараз не час виконувати якісь завдання.

Василь Шушко казав, що був дуже вдячний своєму «патронові» за таке розуміння: хтозна, як могло все повернутися, якби вчасно не почав лікування? Саме тоді попереднього охоронця Бандери призначили охороняти іншу людину, тож якийсь час це місце було вакантним. І після повернення із санаторію його зайняв Василь Шушко, який охороняв Бандеру аж до його трагічної смерті.

«Бандера довіряв мені в усьому, він навіть деколи радився зі мною з важливих питань, — розповідав  Василь Іванович. – Мої міркування, поради він завжди брав до уваги, рахувався з ними. Охоронець повинен вміти виконувати різну роботу. Тому я вчився на різноманітних курсах: токарських, мулярських, столярських і навіть пожежних. Щоб здобути пристойну освіту, вступив за допомогою українських професорів у діаспорі до Мюнхенського університету, на студії політекономії. Вивчав також цивільне право».

фото: Василь Шушко разом з дружиною Маріанною біля свого будинку у бабинцях (2004 рік).

фото: Василь Шушко разом з дружиною Маріанною біля свого будинку у селі Бабинцях (Борщівський район Тернопільської області)  (2004 рік).

Василь Шушко розповідав, що день, коли сталося вбивство, він не може стерти з пам`яті. Тоді це стало для нього, охоронця, шоком. Але вини його тут не було.

Від самого ранку пан Василь сидів у окремому кабінеті Мюнхенського бюро і чекав розпоряджень. Разом із секретаркою Бандера поїхав на ринок, там вони купили овочі і повернулися до свого офісу. Секретарка – пані Євгенія – не хотіла відпускати його додому самого, казала, що покличе охорону. Він категорично відмовився і повів машину сам. Чому? Колишній охоронець пригадував, що лідер оунівців завжди був обачний, обережний. Але чому ж так знехтував цією обачністю саме цього дня – пояснити не міг. А може, щось передчував, бо напередодні поділився з охоронцем: «Я відчуваю щось недобре».

Вбивця Сташинський чекав на лідера ОУН за зачиненими дверима під`їзду його будинку. Бандера прочинив двері – і з безшумного пістоля, який був майстерно загорнутий у газету, вбивця вистрелив отрутою з ціанистим калієм прямо в обличчя своєї жертви. Бандера ще зміг трохи піднятися сходами і впав. Вже згодом стало відомо, що пістоль мав два отвори: один – для лідера, другий – для охоронця.

                          Такі люди як Бандера, народжуються раз на сто років

Яким же був Степан Бандера як людина, як лідер потужної націоналістичної організації?

«Простим, розумним і надзвичайно ерудованим, — згадував Василь Шушко. – У нього були надзвичайні здібності організатора і рідкісна пам`ять. Такі люди як він, народжуються раз на сто років. Він вмів усе, не цурався жодної роботи, міг дати собі раду в надзвичайних умовах, дотримувався усіх правил конспірації. Його погляд був проникливим і якимось магічним – деколи мені здавалося, що він вміє читати думки. Ніколи не нервував, конфлікти вмів залагоджувати спокійно, толерантно.

фото: wiki.cym.org Титульна сторвнка книги-спогадів Василя Шушка "Завдання виконав"

фото: wiki.cym.org
Титульна сторінка книги-спогадів Василя Шушка «Завдання виконав»

Про це мало хто знає, але Бандера складав навіть політичні і економічні прогнози для багатьох держав, передбачав події зі стовідсотковою точністю. Так само розумівся в людях: у його оточенні не було зрадників, усі йому служили вірою і правдою. Вірив у Бога, любив дружину і трьох дітей, жив для них. Усі кошти організації були в нього на особистому контролі: ні собі, ні іншим не дозволяв витрачати їх на якісь невартісні речі, завжди наголошував, що вони «тяжко зароблені нашими побратимами».

Таким він був, таким і залишиться в історії, у пам`яті тих людей, які йшли з ним життям, знали особисто».

По смерті свого лідера ОУН значно ослабла, а потім стався її сумнозвісний розкол. Багато агентів «прикупили» американці, які були зацікавлені в дробленні організації. Але американські долари не допомогли, ще залишалися  сили, аби об`єднати організацію, відродити її.

Про ці буремні роки, свою роботу в ОУН В. Шушко видав книгу під промовистою назвою «Завдання виконав».

 

За матеріалами газети «Вільне життя плюс» (м. Тернопіль).

 

 

 

 

 

Мітки: , , ,
Поділитись новиною з друзями в соціальних мережах

КОМЕНТУЙ У FACEBOOK

    Коментарі закриті.

TOP 100

Facebook