«Не варто одягати старий піджак тата на кофту з оленями» — іронічна історія про антисоціальну позицію гості

Фото з вільних джерел

Фото з вільних джерел

Ось недавно покликав мене подруга зі своїм чоловіком у гості на день народження. Я не дуже люблю великі скупчення людей, тому й запитувала у них, чи багато люду буде. Коли вони мені сказали, що так, то намагалася відмовитися, бо я досить асоціальна і не люблю такого. Але все ж вони мене впросили прийти.

І ось сиджу я за столом. І чомусь до мене причепився якийсь чоловік. Обговорювали вони стиль та моду і він декілька разів питав мою думку. Ось я не витримала й сказала йому: «Ну, на мою думку, не варто одягати старий піджак тата на кофту з оленями й ще й обирати за парфуми якийсь радянський одеколон, що віддає більше спиртом, ніж парфумами!». Після цього мого виказування через 5 хвилин чоловік поїхав додому ні слова мені не сказавши. Як виявилося я буваю дуже відкритою і жорстокою.

Після цього до мене уже мала діло жінка. Близько півгодини я слухала її монолог про здорове харчування і декілька раз запитала мою думку про те, що на столі не було майже нічого зі здорового харчування, тут я і випалила: «Так, думаю ви – чудовий приклад здорового харчування! Я б навіть сказала, здоровенного! А біля вас на столі не те, що здорової їжі немає, а майже ніякої немає, хоча ви сиділи там майже одна!» Після цього ця дама теж швидше забарилася додому, але перед цим з’їла шматок торта та один собі додому взяла. Ось тут і відкрилася моя антисоціальна правдивість.

І тут до мене заговорило ціле «стадо» жінок. Вони палко обговорювали те, яких чоловіків їм вдалося підкорити у Туреччині, Єгипті, Іспанії тощо. І якими чудовими коханцями вони були. Коли ж до мене дійшла черга розповідати про свої любовні пригоди, то я відповіла: «Та я не особливо люблю, ці курортні романи, одні витрати на тих альфонсів. Тому не можу пишатися тим, що роблю щасливими альфонсів, як ви». Ось така я антисоціальна скнара.

Після цього і цим жіночкам дуже швидко закортіло додому та через півгодини нікого, крім мене та господарів не залишилося.

– Яка благодать, що всі так швидко пороз’їжджалися. Так добре, що залишилися тільки ми. Приїжджай частіше! – сказали господарі.

Потім ми ще випили вина, яке приберіг господар для такого випадку, поговорили та я поїхала додому.

Після цього я тепер частіше навідуюсь до них у гості. Все-таки моя антисоціальна сторона не заважає мені бути ще й благородною.

 


 

 

 

Мітки: , , ,
Поділитись новиною з друзями в соціальних мережах

КОМЕНТУЙ У FACEBOOK

    Коментарі закриті.

TOP 100

Facebook