Не перемога, але й не поразка: що дала зустріч у Франції Україні?

фото з вільних джерел

фото з вільних джерел

Така довгоочікувана зустріч у Нормандському форматі нарешті відбулася.

Президент України Володимир Зеленський давно хотів поїхати на неї, аби зустрітися із лідерами трьох держав і обговорити найболючіші питання для України.

А найболючішим з них є війна.

Здорові голови в Україні розуміють, що війну потрібно закінчувати і навіть якщо ціна буде дорогою. Без поступок тут не обійтися, без дипломатії теж.

Тому Зеленському була важлива саме ця зустріч із Путіним. Він навіть зробив низку поступок російській стороні. Наприклад, погодився на впровадження так званої «формули Штайнмаєра» в українське законодавство про особливий статус окремих районів Донецької та Луганської областей.

Можна скільки завгодно говорити про нерезультативність цієї зустрічі, але факт є очевидним — найважливіший її підсумок — сам факт відновлення переговорів на цій платформі.

І це хоча й не перемога, але і не поразка.

Читайте також: Результат «нормандських» переговорів: повна версія прес-конференції Зеленського, Меркель, Макрона і Путіна (Відео)

«Формула» визначає порядок виконання Мінських угод, але не суперечить положенню про те, що непідконтрольна Україні ділянка державного кордону в Донецькій і Луганській області повинна перейти під контроль української влади тільки після політичного врегулювання конфлікту на Донбасі, який передбачає зміни до Конституції. Ці зміни надають ОРДЛО широку автономію в складі України, пише журналіст сайту Слово і Діло Денис Попович.

Податливість Зеленського спричинила тривогу в суспільстві. Згода на «формулу Штайнмаєра» (а положення «Мінська-2» влаштовують далеко не всіх) спричинила акції протесту. Напередодні від’їзду Зеленського до Парижа в Києві пройшли маніфестації, учасники яких намалювали президенту «червоні лінії», відступивши за які Зеленський «міг би й не повертатися до Києва».

Друга проблема, яку потрібно було обговорити в Нормандському форматі, це довгостроковий контракт на транзит газу, який влаштовує Україну, але не вигідний Росії. Тут Київ перебував у більш вигідному становищі.

Читайте також: «Зеленський жорстко тримає позиції», — Аваков прокоментував хід переговорів у Парижі

Переговори «нормандської четвірки» затягнулися. Це тривожило, чи зможе Зеленський встояти в дипломатичній битві з куди більш досвідченим суперником, чи не привезе він нашій країні остаточну капітуляцію. Однак підсумковий брифінг розвіяв багато страхів. З нього стало зрозуміло, що українська сторона, якщо й не змогла похитнути позиції Путіна, то своїх «окопів» точно не залишила.

По-перше, мовчання щодо умов газового транзиту свідчить щонайменше про відсутність конкретики, а це значить, що сторони не зуміли подолати протирічь. Також це означає ще й те, що позиції української сторони тут залишилися непорушними.

По-друге, під час підсумкового брифінгу сторони говорили абсолютно протилежні речі щодо політичної частини переговорів. Наприклад, Зеленський твердо заявив, що Україна залишиться унітарною країною. У відповідь на це Путін із втомленим виразом обличчя повторив тезу про необхідність ухвалення закону про особливий статус ОРДЛО. Цей закон де-факто означає саме федералізацію, оскільки, як уже йшлося вище, він передбачає широку автономію окремих районів Донбасу.

Крім того, Путін заявив про необхідність «прямого діалогу» з усіма учасниками конфлікту. Це означає переговори з лідерами бойовиків, що також суперечить попереднім заявам Зеленського.

Читайте також: Глави Росії та України не домовилися щодо проведення виборів на окупованому Донбасі і виведення звідти російських військ

Такі розбіжності означають, що українська сторона не перетнула «червоних ліній» і в цих важливих питаннях. Сторони залишилися «при своїх». Зрештою якби не попередні домовленості про обмін полоненими, збільшення кількості пунктів пропуску та додаткові зони для розведення протиборчих сил, можна було б відзначити, що учасники переговорів приїхали до Парижа познайомитися один із одним.

Однак сам факт цього знайомства вже несе в собі позитивні моменти. Нормандський формат, який мовчав три роки, перезапустився. Я

ку користь це принесе українській стороні і чи зможе Зеленський настільки ж гідно триматися й надалі, говорити поки зарано. Наразі Путін і Зеленський домовилися домовлятися – і це головний підсумок саміту 9 грудня.

Денис Попович, спеціально для «Слово і Діло».

 

 

 

 

 

Мітки: , ,
Поділитись новиною з друзями в соціальних мережах

КОМЕНТУЙ У FACEBOOK

    Коментарі закриті.

TOP 100

Facebook