Народжений у сорочці: бійці бригади «Холодний яр» розповіли, чому їхнього побратима-зв’язківця не беруть кулі ворога

фото: 93-тя ОМБр Холодний Яр зв'язківець бригади Валерій із позивним "В'юн".

фото: 93-тя ОМБр Холодний Яр
зв’язківець бригади Валерій із позивним «В’юн».

Про зв’язківця Валерія із позивним «В’юн» побратими кажуть: «народився у сорочці», йдеться на сторінці Фейсбук 93-тьої ОМБр Холодний Яр.

В армії чоловік не так давно — лише два роки. Здавалося б, інтенсивність обстрілів давно пішла на спад. Та й спеціальність у бійця безпосередньо не пов’язана із боями. Утім, за період служби він щонайменше чотири рази потрапляв у смертельно небезпечні ситуації. Та з кожної халепи йому вдавалося вийти живим та неушкодженим. Товарищі вважають «В’юна» фартовим.

«Один такий випадок пов’язаний із дружиною Іриною. Вона кухар, служить зі мною в одному підрозділі. Ми були на Богданівці, на Волноваському напрямку. Почався сильний мінометний обстріл. Мені здалося, що міна потрапила у будівлю, де була дружина. І я замість того, щоби ховатися в нору, побіг до неї на сусідню вулицю. Зі мною був наш головний сержант.

Вибух — ми присіли за «швидкою». Пересиділи, встали, встигли зробити пару кроків і знову — «Бах!» Метрів за 6 від нас. Час ніби зупинився. Здавалося, що все відбувається дуже повільно. Навколо все в мареві — нічого не видно. Сержант мене мацає, питає, чи я живий. А у мене — ні подряпини, ні контузії. Це просто чудо!

Виявилося, що окупанти підняли над нами дрон і коригували обстріл саме по «швидкій». Тепер її відремонтували та перефарбували у менш помітний колір.

А з дружиною тоді все було в порядку – вона сховалася у підвалі. Як же вона потім на мене сварилася!
Після цього трапилося ще кілька схожих випадків. То потрапив під обстріл, коли просто вийшов уночі покурити, то коли треба було кинути катушку. Тепер мене навчили: коли чую «вихід», у мене є 4 секунди, аби заховатися».

До армії чоловік працював на Сєвєродонецькому «Азоті». Розуміння, що він хоче бути з Україною остаточно прийшло, коли його рідне місто окупували російські найманці. Після визволення Сєвєродонецьку певний час вагався, а потім таки прийняв рішення йти до армії.

«Та мене випередила дружина – першою пішла до Збройних Сил. А я за нею — коли 93 бригада була у нас на Луганщині. Мені тоді було 54 роки. Вивчився на зв’язківця. Сподіваюся, що корисний нашому війську».

 

 

 

 

 

Мітки: , , , ,
Поділитись новиною з друзями в соціальних мережах

КОМЕНТУЙ У FACEBOOK

    Коментарі закриті.

TOP 100

Facebook